"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.
Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.
Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.
Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .
Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.
Тяжко захворів чернігівський князь,Місцеві знахарі не змогли йому до Тоді хтось повідомив князеві, що в Печерському монастирі в Києві живе чернець Агапіт, Він лікує всі хвороби, Послав князь до Києвф гінців, Вислухав їх Агапіт, Потім сказав, що через обітницю не може покинути монастир, Про те сумління не дозволило йому залишити хворого без до чернець передав через посланців чудодійне зілля, Сталося диво, Князь одужав, І вирішив він Агапіта озолотити,
Агапіт не узяв гроші, а сказав, что найкращим подарунком для нього буде використання цих багатств на будівництво школи та лікарні для бідних.
"Ось ми і виросли" як би це сумно не звучало, але так воно і є. Коли ми були малими, всі рушення за нас приймали дорослі, а зараз вже час за розум братися і нам, та вирішувати усі наши проблеми самим.
Як то кажуть "Без труда, не виловиш і рибку із пруда". Якщо ми і далі будемо сидіти на одному місці в очікуванні того що, все замість нас зробить хтось інший, то всі наші прекрасні мрії ніколи в житті не здійсняться, бо окрім нас самих, воно нікому не потрібно.
Я вважаю, що кожна людина має місце в своєму житті для подвигу, хай це буде маленьке діло, але ти знаєш що ти приклав усі свої зусилля, знання та любов до цього діла, спочатку краще починати з чогось малого, а далі буде більше.
Для того щоб якомога краще розвиватися, та досягти свої цілей можна вчитися не лише у наших українських поетів, також і в зарубіжних, бо в їх творах також дуже багато цікавого та корисного, але пам'ятайте " чужому научайтесь, й свого не цурайтесь" .
Якщо ти будеш робити все для своєї цілі з любов'ю та гарним бажанням, а не так що робишь, аби було. Так ніхто не робить, як кажуть"що посієш, те й пожнеш" якщо робити як-небудь, то гарного результату можеш навіть і не чекати, для успіху потрібно прикладати багато зусиль.
Тяжко захворів чернігівський князь,Місцеві знахарі не змогли йому до Тоді хтось повідомив князеві, що в Печерському монастирі в Києві живе чернець Агапіт, Він лікує всі хвороби, Послав князь до Києвф гінців, Вислухав їх Агапіт, Потім сказав, що через обітницю не може покинути монастир, Про те сумління не дозволило йому залишити хворого без до чернець передав через посланців чудодійне зілля, Сталося диво, Князь одужав, І вирішив він Агапіта озолотити,
Агапіт не узяв гроші, а сказав, что найкращим подарунком для нього буде використання цих багатств на будівництво школи та лікарні для бідних.