РРРПНа березі моря сьогодні дуже мало людей. Закінчилось літо, розпочалась осінь. Прийшов купатись тільки шестирічний Федько. Рано-вранці, йдучи на роботу, мати наказала синові: «Нікуди не звертай з дороги, йди прямо в дитячий садок». Але Федько не послухався і нишком попрямував до моря. Скинув сорочку, штанці, поліз у воду. Спочатку вода здавалась холодною, потім тепліла. На березі моря сидів інвалід. У нього не було ноги. Він прийшов на милицях – відпочити, подихати морським повітрям. Побачивши маленького хлопчика, котрий запливав все далі в море, інвалід поліз у воду. Йому важко було діставатись до води, адже милиці він залишив на березі. На глибині інвалідові стало легше, він обігнав хлопчика й уважно почав гати за його білою голівкою. Накупавшись, хлопчик виліз з води, вдягнувся й побіг у дитячий садок. Він не помічав, як слідом за ним безногий інвалід поліз у воду, як, купаючись, уважно слідкував за ним, Федьком, як виліз з води після нього, як важко було йому вдягатися...
Все життя людина навчається чомусь цікавому. Багато хто з нас, не раз запитував себе:"Та навіщо мені ця українська мова, чи взагалі щось вчити?!". Чи не так? Взагалі то, люди дуже й дуже потрібні знання. Перша людина потерпала від недостатку знань, тому не могла робити певні легкі речі. Проте напротязі всього життя, вона навчилася багатьом речам, та їх виявилося так багато, що кожну з них можна підставити під власні ситуації у житті! Тож наука дуже важлива для людини, як сонце для життя, тому що одне без іншого не існує.
Источник: http://reftrend.ru/1114613.html