Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Києва, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій. 4. Побувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше? Відредагуйте реченя
вступ будь-яка людина має безліч різноманітних звичок. одні з них вважаються позитивними, бажаними, інші, навпаки – негативними, шкідливими. звички стосуються поведінки людини в різних сферах і рівнях діяльності: праці, відпочинку, повсякденному житті. але, коли говорять про шкідливі звички, мають на увазі ті, що впливають на здоров’я людини. таких звичок, як правило, виокремлюється тільки три: паління, пияцтво і наркоманія. звички з’являються в ході звикання людини до певних дій, вчинків, та поступово стають фізіологічною потребою організму. в цій роботі мова піде про руйнівну дію шкідливих звичок – паління, пияцтва, наркоманії – на організм людини, як в ході звикання, так і після його набуття. висновки вживання алкоголю, тютюну, наркотиків, відбуваючись спочатку як акти одиночної дії, поступово переростають у звички. а вони, в свою чергу, викликають фізіологічну потребу організму в цих речовинах, без яких вже людина не може обійтися. найбільш шкідливим та руйнівним для людини є вплив наркотичних засобів, позбавитися від залежності яких, практично людина не в змозі. шкідливі звички значних втрат як самій людині, так і суспільству в цілому. на боротьбу і профілактику з ними держава витрачає значні засоби та кошти. вищеперелічені шкідливі звички стали об’єктом значної уваги з боку суспільства та держави в багатьох країнах світу.
Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини першого тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.
Наприкінці 8 – на початку 9 століття утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті нової держави відігравали племена полян – саме вони прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована держава Київська Русь.
Розвиток Праукраїнської держави було перервано захопленням Києва варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією варягів Рюриковичів. Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.
Київська Русь об’єднала племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі, з визначною роллю русів- українців з столицею стародавнім Київом. У Київській державі створились умови для прискореного завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.
У 11 столітті розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців 19 століття.
Поряд із народною існувала й писемна мова.
У 12 столітті у літописах з’являється назва "Україна”, яка означає "край”, "земля”, "країна”. У Київській Русі завершилося формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії.
Утворення Київської Русі було цілком закономірним явищем в історії слов’янських народів Європи. Слов’яни другої половини першого тисячоліття перебували на приблизно однаковому рівні розвитку. В південних слов’ян починають утворюватися власні держави.
Наприкінці 8 – на початку 9 століття утворилася Праукраїнська держава – Середньодніпровська Русь. Головну роль у житті нової держави відігравали племена полян – саме вони прибрали собі назву "русь”. Від імені "русів” пішла й назва нової держави, а столицею її став древній центр полян-русів Київ. Отже, була сформована держава Київська Русь.
Розвиток Праукраїнської держави було перервано захопленням Києва варязьким конунгом Олегом у 882 році. Змінилася політична організація держави: замість конфедерації праукраїнських племен на чолі з князівською династією Києвичів утворилася держава імперського типу з князівською династією варягів Рюриковичів. Характерними для держави імперського типу стали підкорення й визиск інших племен і насильницьке розширення території.
Київська Русь об’єднала племена й народи від Карпат і до Волги та від Прибалтики до Росі, з визначною роллю русів- українців з столицею стародавнім Київом. У Київській державі створились умови для прискореного завершення формування української мови – головної ознаки народу. В своїй основі вона мала народну говірку полян-русів середньої Наддніпрянщини, яка активно впливала на говірки сусідніх племен і водночас вбирала в себе їх елементи.
У 11 столітті розмовна мова жителів Середньої Наддніпрянщини у своїй основі була разюче подібною до мови українців 19 століття.
Поряд із народною існувала й писемна мова.
У 12 столітті у літописах з’являється назва "Україна”, яка означає "край”, "земля”, "країна”. У Київській Русі завершилося формування українського народу за головними етнічними показниками. В цьому полягало одне з історичних значень Київської Русі в історії.
Объяснение: