СДАВАТЬ ЧЕРЕЗ 20 МИНУТ написать изложение
ГОЛУБ
Якось близнята йшли безлюдною вузькою вулицею. Раптом у бур’яні
під парканом щось сильно затіпалось. Це був голуб з перебитим крилом, що
заплутався в будяках.
Івашко підповз під будячиння. Коли він устав на ноги, пазуха йому
випиналася наперед, і з неї стирчав кінчик голубиного хвоста.
У хаті Любка позачиняла вікна і двері. Івашко пустив голуба додолу. Він
схилився на один бік, похнюпив голову і застиг. Одне крило без сил
розпустилося.
Голуб був чудесний – чистої сірої масті, тільки кінці пір’їн на хвості та
крилах лишилися чорні, як у чорнило вмочені. Голівка маленька, витончена,
не кругла, а довгастенька. Дзьобик – як пшеничне зернятко, ніжне, рожеве,
тупеньке. Шийка горда, спина вигнута, хвіст трубою, а пір’їн у ньому не
менше тридцяти шести. Крила легкі та сильні.
Поки не заживе крило, голуба вирішили лишити в хаті.
(За В. Винниченком.)
Орієнтовний план опису голуба:
1. Голуб із перебитим крилом.
2. Чиста сіра масть, чорне пір’я на хвості й крилах.
3. Витончена довгаста голівка.
4. Дзьобик, як пшеничне зернятко.
5. Горда шия, вигнута спина.
6. Хвіст трубою.
7. Легкі та сильні крила.
Діймо! Це також узагальнено-особове речення , яке складається зі слова-присудка.
2. А-3. Б-2. В-5. Г-4. Д-1. Е-4.
3. Г.
4. А-4. Б-1. В-2. Г-4. Ґ-3. Д-4. Е-2. Є-1.
5. 1. Які освячені традицією страви мають бути на столі? 2. Багатокімнатні хати мали поряд ще й окремі господарські прибудови із чотирисхилими, вкритими соломою чи очеретом дахами. 3. Проведені в Богданівні дні пробуджували в художника потяг до фольклору, любов до природи. 4. Дядько Роман зовсім не помічає занурених у полин хлоп’ячих голів. 5. Був у Романовім садку повитий особливою таємничістю куток. 6. Віддалік мовчало громаддя схожих на вершників копиць. 7. Я йшов вулицею, вдихав на повні груди настояне на пахощах розквітлих акацій та бузку повітря.
- Привіт, Надійко! Так, дивилась. У цьому випуску торкались теми визначних пам’яток України.
- Я також дивилась цю передачу.
- Що тобі у ній сподобалось?
- Мені сподобалось, що автори наголосили на тому, що зараз люди не особливо цінують культуру і не мають бажання охороняти наші культурні надбання.
- Звичайно, це дуже велика проблема на сьогодні. Адже наш народ багатий фортецями, садибами, палацами та монастирями.
- І це ти лише назвали архітектурні пам’ятки. А скільки перлин ми маємо в історії, монументальному мистецтві, археології!
- Я вважаю, що люди мають цінувати свою культурну спадщину та ретельно зберігати її належним чином.
- А як думаєш, цим повинні займатися науковці?
- Звичайно, у збереженні культурних пам’яток велику роль відіграє наука.
- А я вважаю, що і прості люди можуть не лише розуміти важливість пам’яток національного значення та допомагати у їх збереженні.
- Як саме прості люди можуть цьому сприяти?
- Передусім сформувати шанобливе ставлення у своїй свідомості до об’єктів національного значення.
- Так, я згодна з тобою. На жаль, більшість сьогодні не усвідомлює велику необхідність збереження пам’яток культури для нинішнього і прийдешнього поколінь.
- У цьому наша основна проблема та саме на цьому наголошувалось у передачі «Світлиця». Ти не знаєш, коли вийде наступний випуск?
- Завтра о шостій вечора. Дякую за приємну бесіду. До зустрічі!
- Дякую, бувай!