СДАВАТЬ ЧЕРЕЗ 20 МИНУТ написать изложение

ГОЛУБ

Якось близнята йшли безлюдною вузькою вулицею. Раптом у бур’яні

під парканом щось сильно затіпалось. Це був голуб з перебитим крилом, що

заплутався в будяках.

Івашко підповз під будячиння. Коли він устав на ноги, пазуха йому

випиналася наперед, і з неї стирчав кінчик голубиного хвоста.

У хаті Любка позачиняла вікна і двері. Івашко пустив голуба додолу. Він

схилився на один бік, похнюпив голову і застиг. Одне крило без сил

розпустилося.

Голуб був чудесний – чистої сірої масті, тільки кінці пір’їн на хвості та

крилах лишилися чорні, як у чорнило вмочені. Голівка маленька, витончена,

не кругла, а довгастенька. Дзьобик – як пшеничне зернятко, ніжне, рожеве,

тупеньке. Шийка горда, спина вигнута, хвіст трубою, а пір’їн у ньому не

менше тридцяти шести. Крила легкі та сильні.

Поки не заживе крило, голуба вирішили лишити в хаті.

(За В. Винниченком.)

Орієнтовний план опису голуба:

1. Голуб із перебитим крилом.

2. Чиста сіра масть, чорне пір’я на хвості й крилах.

3. Витончена довгаста голівка.

4. Дзьобик, як пшеничне зернятко.

5. Горда шия, вигнута спина.

6. Хвіст трубою.

7. Легкі та сильні крила.

Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.

На мою думку нелегко знайти ту людину яка б незвертала увагу на красу світу,природи,але нажаль це не так.Не всі звертають на це увагу,ну звичайно тепер в сучасному світь більшість людей повязані з телефонами,компютерами,тощо.Цим людям не цікаво в реальному житті,вони зациклюються в ігри,інтернет,фільм. І навіть не цікавляться світом.
А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.