-Привіт , Галинко -Привіт , Наталко -Ми з тобой так давно не бачились ... -Так , це правда , розкажи меня , як ти провила свої літні канікули ? -Дуже добре , я побувала в Херсоні , в Києві та в Львові . -Класно , а ти знаєш , що Львів визнали найтуристичнішим місцем України ? -Ні , але коли я там була , я навіть помітила людей дивного походження - мабуть туристи . -Мабуть . -А в ти добре відпочинула ? -Так , я була в бабусі , в неї в саду є дуже смачненькі черешні . -Зрозуміло . -Ну добре Наталко , до зустрічі , я маю йти до мамі по господарству . -Бувай .
Якось, їдучи до бабусі в електричці, я почув розповідь літньої жінки про події, що відбувались в цих місцях під час війни.
- Я тоді зовсім дівчинкою була, - згадувала вона. По селах тоді німці стояли - окупація... Школу закрили, їсти було нічого, і ми, дітлахи зовсім, вічно шукали що попоїсти. То на старому пасовищі печериць наберемо, то гусячого луку та кропиви на березі ставка нарвемо, все до матері. Нас у неї троє було, а тато на фронті. Голодували ми тоді дуже.
Але це було дуже ризиковано - треба було уникати вояків. Вони спочатку стріляли, а потім вже дивилися, у кого влучили... або не дивилися. Шмальнув з автомата по кущах - і далі пішов. Так у мене твариш загинув. А коли Червона Армія почала наступати і бої були майже поряд, зовсім страшно стало. Бої тут були запеклі...
Стара позітхнула і додала: Бачу, що ти, напевно, у село до бабусі їдеш. Це діло добре... Але, хлопче, будь дуже обережним у лісі та на річці. Тут до цих пір снаряди та міни, що не розірвалися, іноді знаходять. Не дай Боже постраждати. Побачиш щось підозріле - не чіпай, зразу кажи дорослим, нехай викликають саперів. Поржавіли ж усі, і вибухнути можуть легко.
Я подякував літній жінці за пораду і вийшов на своїй зупинці. І потім цілий день я згадував стареньку бабусю, яка стільки пережила у своєму житті.
-Привіт , Наталко
-Ми з тобой так давно не бачились ...
-Так , це правда , розкажи меня , як ти провила свої літні канікули ?
-Дуже добре , я побувала в Херсоні , в Києві та в Львові .
-Класно , а ти знаєш , що Львів визнали найтуристичнішим місцем України ?
-Ні , але коли я там була , я навіть помітила людей дивного походження - мабуть туристи .
-Мабуть .
-А в ти добре відпочинула ?
-Так , я була в бабусі , в неї в саду є дуже смачненькі черешні .
-Зрозуміло .
-Ну добре Наталко , до зустрічі , я маю йти до мамі по господарству .
-Бувай .
- Я тоді зовсім дівчинкою була, - згадувала вона. По селах тоді німці стояли - окупація... Школу закрили, їсти було нічого, і ми, дітлахи зовсім, вічно шукали що попоїсти. То на старому пасовищі печериць наберемо, то гусячого луку та кропиви на березі ставка нарвемо, все до матері. Нас у неї троє було, а тато на фронті. Голодували ми тоді дуже.
Але це було дуже ризиковано - треба було уникати вояків. Вони спочатку стріляли, а потім вже дивилися, у кого влучили... або не дивилися. Шмальнув з автомата по кущах - і далі пішов. Так у мене твариш загинув. А коли Червона Армія почала наступати і бої були майже поряд, зовсім страшно стало. Бої тут були запеклі...
Стара позітхнула і додала: Бачу, що ти, напевно, у село до бабусі їдеш. Це діло добре... Але, хлопче, будь дуже обережним у лісі та на річці. Тут до цих пір снаряди та міни, що не розірвалися, іноді знаходять. Не дай Боже постраждати. Побачиш щось підозріле - не чіпай, зразу кажи дорослим, нехай викликають саперів. Поржавіли ж усі, і вибухнути можуть легко.
Я подякував літній жінці за пораду і вийшов на своїй зупинці. І потім цілий день я згадував стареньку бабусю, яка стільки пережила у своєму житті.