сделать кр по укр .мове умоляю

Контрольний діалог. Складання діалогу між учнями, яким доручено придбати для класу певну кількість квитків на виставу (зошитів, олівців, кулькових ручок) з використанням числівників у формах непрямих відмінків на позначення кількості та цін. ​

Неодноразово ми згадуємо про те, як в меншому віці нас змушували виконувати уроки. Тоді наша психологія зовсім відрізнялася від сьогоднішнього. Можливо тому, що тоді не вистачало розуму на те, щоб зрозуміти важливість навчання. Згодом до людини, уже сформованої психологічно, доходить, що без знань у світі не вижити. Але питання в тому, коли до людини доходить це твердження. Ось і тут спрацьовує самовиховання, адже ніхто не змусить тебе навчатись, поки ти сам не зрозумієш для чого воно тобі. Хтось вчасно береться за голову, плануючи своє майбутнє, а хтось пізно.І діло навіть і не в навчанні.Навчання - це тільки приклад. Така схема працює і в других сферах людських відносин.
Найголовніша мета в тому, аби доказати, що самосвідомість і самовиховання головна запорука успіху. Тільки самосвідомість людини допомагає їй в майбутньому. А без самовиховання самосвідомості не може бути.

 беру в руки невелику золотисту кулю і задумливо вдивляюся в неї. Я розглядаю давно знайомий малюнок, і мені здається, що Дід Мороз, у якого в руках величезний мішок з подарунками, весело підморгує мені. Я пильно вдивляюся в добродушне обличчя і згадую, як з’явилася у мене ця незвичайна куля. Три роки тому ми їздили в гості до друзів батьків на дачу. У дворі у них зростає невисока пухнаста ялинка.

Тридцять першого грудня ми всі разом наряджали її цукерками і мандаринами, бо в поспіху забули привезти ялинкові іграшки. І раптом дядько Володя, господар дачі, згадав, що на горищі лежить корзина з ялинковими іграшками, які купувала його бабуся. Він забрався на горище і вийшов на вулицю з кошиком. Чого тільки там не було! Клишоногий ведмідь, годинник, стрілки якого показували без п’яти дванадцять, дівчинка в хутряній шубці, морквина, огірок і багато іншого. Ми взялися наряджати ялинку цими іграшками. На самому дні кошика була золотиста куля з Дідом Морозом. Яскрава, блискуча. Я не могла відірвати від неї погляду. Дядя Володя помітив, як я дивлюся на кулю, і сказав: «Тримай, Ніка, вона твоя!» Скільки радості я отримала, взявши її в руки! Адже вона така чудова! Я відчула теплоту людей, які тримали її колись в руках.

Перш ніж повісити кулю на ялинку, я хочу запам’ятати цю мить, адже в ній так багато яскравих вражень, багато радості, сміху та чудового настрою.

Я хотіла б поділитися відкриттям теплої новорічної кулі з бабусею, нехай і вона подумає про щось приємне і згадає свою молодість. Передаючи кулю, я буду обережна, адже вона така тендітна, ніжна, вона так мені дорога. Ось так і слово радість. Вона зближує людей, піднімає настрій. Нехай куля прикрашає мою ялинку і радує всіх.