.У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.
Верба – це чудове дерево, яке зустрічає весну одним із перших. Вона часто росте біля річок і озер, де її гнучке гілля звисає до води, наче намагаючись напитися свіжої криштальної води. З приходом весни, в березні, на гілках верби з’являються пухнасті сіренькі котики. Вони, такі ніжні та м’які, і справді нагадують шерстку кошеняти. Так і хочеться до них доторкнутися! Згодом вони перетворюються на золотаві суцвіття, з яких потім з’являються зелені сережки. Верба, як справжня красуня, за весну змінює три різних вбрання!
Верба – це чудове дерево, яке зустрічає весну одним із перших. Вона часто росте біля річок і озер, де її гнучке гілля звисає до води, наче намагаючись напитися свіжої криштальної води. З приходом весни, в березні, на гілках верби з’являються пухнасті сіренькі котики. Вони, такі ніжні та м’які, і справді нагадують шерстку кошеняти. Так і хочеться до них доторкнутися! Згодом вони перетворюються на золотаві суцвіття, з яких потім з’являються зелені сережки. Верба, як справжня красуня, за весну змінює три різних вбрання!