Сделать украинский: 1) познач рядок, у якому в написанні закінчення іменника в орудному відмінку зроблена помилка: а) місцем, інеєм, чижем б) плющем, букварем, театром в) ножем, стільцем, плащом 2) познач групу іменників, які в орудному відмінку пишуться з подвоєними буквами, а при вимові мають подовження звуків: а) чемність, ртуть, користь б) кров, медаль, гусінь в) осінь, мазь, повінь 3) запиши кожен іменник у родовому відмінку однини. підкресли зайве слово: веселка, межа, сорочка, фабрика 4) познач закінчення, які мають бути у поданих іменниках в орудному відмінку: борщем, ніж, гараж, ключ а) - ем б) - ом в)- єм 5) познач групу іменників, у написанні яких в орудному відмінку відбувається подвоєння букв: а) мідь, сіль, молодь б) ввічливість, хоробрість, доброчинність в) верф, матір, кров 6) познач рядок словосполучень, у яких усі прикметники вжито в місцевому відмінку: а) рожевому небокраю; дорогій людині; у місцевій лікарні б) на далекій заставі; від сусіднього поля; з радісним настроєм в) на широкій галявині; в новому будинку; на високому пагорбі 7) розстав в реченні розділові знаки: школярі виїхали на екскурсію до зимового парку стояла суха морозна погода ми вийшли з автомобіля сашко підбіг до берізки і струснув її на нас посипався блискучий сніжок ганнуся тетянка і павлусь розглядали снігурів пташки обліпили горобину і ласували ягідками морозне повітря пішло нам на користь
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…