сделать задание очень очень очень сильно последняя надежда на вас!
1. тип мовлення
а. опис з елементами роздуму
б. розповідь
в. роздум
г. опис
2. стиль тексту
а. розмовно-побутовий
б. публіцистичний
в. художній
г. науковий
3. засобом міжфразового зв'язку першого й другого речень тексту є
а. синонім
б. займенник
в. вставне слово
г. лексичний повтор
4. у новелі НЕМАЄ мікротеми
а. спілкування оповідача із сусідом по кімнаті про оперету
б. захоплення оповідача святковістю дійства в опереті
в. історія життя закоханої пари похилого віку
г. вияв ніжних почуттів закоханої пари
5. ключовими в новелі є слова
а. дзеркало, краватка
б. кімната, готель
в. оперета, сльоза
г. жабо, сусід
6. речення першого абзацу поєднані зв'язком
а. послідовним
б. паралельним
в. комбінованим
7. напишіть продовження новели М. Дочинця «Оперета» (3-4 речення). Використайте складне речення з різними видами зв'язку
Рідна мова — це мова націй, мова предків, яка зв’язує людину з його народом. Рідна мова — найбільший скарб. Існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу. А іноземці, побувавши в Україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. І це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі.
Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів Т. Г. Шевченка і Лесі Українки.
Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. У нім ми чуємо викрики і відчаї матерів під час відважний, переможний вигук хлопців-воїнів в переможну годину; у нім — пісня дівочого серця в любові. У мові мого народу — його щирість, радість і печаль, його праця і піт, кров і сміх, безсмертя його. А як тішить серце гумористичне слово мого народу. Тоді здається, що само українське слово і є найсильнішим і найбагатшим, оскільки словом іншої мови так не скажеш. Ось тому слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою під час смутку. А яке слово українське вагоме під час гніву, воно тоді гримить і клекоче, як блискавка. А ніжне слово «кохана» пронизує серце, вабить своєю лагідністю і ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, — найкраща, найщасливіша людина у світі.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.