1 Коли і де народився Т. Г. Шевченко? ⇒ 9 березня 1814 року, в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині. 2 Як називалася перша книга Т. Г. Шевченка? ⇒ "Кобзар". 3 У скількох дяків-малярів побував Тарас , прагнучи навчитись малювати? ⇒ Трьох. 4 Яка книжка посідає особливе місце серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Григоровича Шевченка? ⇒ Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка - «Буквар південноруський». 5 Де поховано Великого Кобзаря? ⇒ Чернеча гора, Канів.
Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
2 Як називалася перша книга Т. Г. Шевченка? ⇒ "Кобзар".
3 У скількох дяків-малярів побував Тарас , прагнучи навчитись малювати? ⇒ Трьох.
4 Яка книжка посідає особливе місце серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Григоровича Шевченка? ⇒ Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка - «Буквар південноруський».
5 Де поховано Великого Кобзаря? ⇒ Чернеча гора, Канів.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.