Головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики. в тексті використовується важлива інформація, щодо прикрас житла, особливостей хатин в різних регіонах. відсутні скорочення, немає зайвої інформації, немає інтонування та емоцій(майже відсутні). відсутня епічність, відсутні власні міркування автора/авторки, відсутнє комбінування жанрів, відсутня особлива поетичність, експресія.
Поняття малоросійство, в тім сенсі, в якім тут ужито, не мало б обмежуватися українським лише світом.
Кожна многонаціональна держава, не виключаючи найбільш навіть національно-упорядкованих імперій, в процесі свого історичного існування витворювала своєрідний пересічний тип імперської людини. Згадаймо ще донедавна пам'ятний нам тип, наприклад, австрійця, який, без особливих перешкод, міг бути одночасно чехом чи хорватом, поляком чи русином-українцем. Політична мудрість старого Риму, який очолював світову імперію, але ніколи не "романізував" своїх колоній, як би ще дотлівала в устрою віденської імперії Габсбурґів. Правда, протягом XIX ст. в бувшій Австро-Угорщині проривалися тенденції до адміністраційного, якщо вже не німчення, то, принаймні, вживаючи зловісної назви недавнього минулого, гляйшальтування (вирівнювання — Л. К.). сорри если неправельно
в тексті використовується важлива інформація, щодо прикрас житла, особливостей хатин в різних регіонах. відсутні скорочення, немає зайвої інформації, немає інтонування та емоцій(майже відсутні). відсутня епічність, відсутні власні міркування автора/авторки, відсутнє комбінування жанрів, відсутня особлива поетичність, експресія.
надеюсь
Поняття малоросійство, в тім сенсі, в якім тут ужито, не мало б обмежуватися українським лише світом.
Кожна многонаціональна держава, не виключаючи найбільш навіть національно-упорядкованих імперій, в процесі свого історичного існування витворювала своєрідний пересічний тип імперської людини. Згадаймо ще донедавна пам'ятний нам тип, наприклад, австрійця, який, без особливих перешкод, міг бути одночасно чехом чи хорватом, поляком чи русином-українцем. Політична мудрість старого Риму, який очолював світову імперію, але ніколи не "романізував" своїх колоній, як би ще дотлівала в устрою віденської імперії Габсбурґів. Правда, протягом XIX ст. в бувшій Австро-Угорщині проривалися тенденції до адміністраційного, якщо вже не німчення, то, принаймні, вживаючи зловісної назви недавнього минулого, гляйшальтування (вирівнювання — Л. К.). сорри если неправельно