Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Природа важлива набагато більше, ніж кожному з нас може здатися. У лісах живуть тварини, які не могли б існувати, якби не було навколо них природи. Люди, завдяки деревам і кущам, можуть дихати очищеним повітрям. Та й звичайний виїзд на природу, наприклад на шашлики, насичує людини добрими і приємними емоціями. Варто берегти природу, щоб не позбавити себе цього щастя.
Особисто я всіляко намагаюся вберегти природу-матінку. Я намагаюся зберігати природні ресурси. Наприклад, завжди вимикаю після себе воду в крані, і газ перекриваю, коли їжа приготовлена. Коли я відпочиваю з батьками на природі, ніколи не залишаю після себе сміття. Адже з часом навіть одна залишена на землі папірець може завдати шкоди рослинам, розташованим поблизу. Також я ніколи не викидаю сміття в водойми. По-перше, це некультурно, а по-друге, якщо кожен викине навіть по одному маленькому фантики, то замість морів, річок і озер найближчим часом у нас будуть калюжі зі сміття.
Якщо кожна людина хоча б іноді буде замислюватися про те, що природу потрібно берегти і плекати, то ми зможемо зберегти красу, яка нас оточує. Головне, ніколи не забувати про те, що одне маленьке неправильна дія може згубно вплинути на те, що нас оточує.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение:
Природа важлива набагато більше, ніж кожному з нас може здатися. У лісах живуть тварини, які не могли б існувати, якби не було навколо них природи. Люди, завдяки деревам і кущам, можуть дихати очищеним повітрям. Та й звичайний виїзд на природу, наприклад на шашлики, насичує людини добрими і приємними емоціями. Варто берегти природу, щоб не позбавити себе цього щастя.
Особисто я всіляко намагаюся вберегти природу-матінку. Я намагаюся зберігати природні ресурси. Наприклад, завжди вимикаю після себе воду в крані, і газ перекриваю, коли їжа приготовлена. Коли я відпочиваю з батьками на природі, ніколи не залишаю після себе сміття. Адже з часом навіть одна залишена на землі папірець може завдати шкоди рослинам, розташованим поблизу. Також я ніколи не викидаю сміття в водойми. По-перше, це некультурно, а по-друге, якщо кожен викине навіть по одному маленькому фантики, то замість морів, річок і озер найближчим часом у нас будуть калюжі зі сміття.
Якщо кожна людина хоча б іноді буде замислюватися про те, що природу потрібно берегти і плекати, то ми зможемо зберегти красу, яка нас оточує. Головне, ніколи не забувати про те, що одне маленьке неправильна дія може згубно вплинути на те, що нас оточує.
Объяснение: