2. Посліплені в морі капітани не сходили Марії з голови. (дієприкметниковий зворот "посліплені в морі" стоїть перед означуваним словом "капітани", тому коми не потрібно) 3. Одягнена в
батьків кожух, Марія не боялася холоду і впевнено ступила через поріг. (дієприкметниковий зворот "одягнена в батьків кожух" перед означуваним словом Марія, але має додатковий обставинний відтінок, тобто зворот пояснює, чому ж Марія не боялася холоду)
4. То, сполошена несподіваною перервою у грі, бігла сюди ворожа команда. (дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом "команда", але відділяється від нього іншими членами речення)
5. В голосі вартового бринять людяні нотки, теплі, співчутливі. (одиничні означення "теплі", "співчутливі" стоять після означуваного слова "нотки", перед яким уже є залежне означення "людяні") 6. На пляжах
купинням зачорніли викинуті прибоєм морські водорості. (дієприкметниковий зворот "викинуті прибоєм" стоїть перед означуваним словосполученням "морські водорості") 7. Оточений
приятелями, стояв веселий, як завжди, з кухлем пінявого пива в руці. (при дієприкметниковому звороті "оточений приятелями" у реченні взагалі немає означуваного слова, тому виділяємо комою; також маємо вставну конструкцію "як завжди", що виражає ступінь звичайності викладених фактів) 8. Ваш написаний від руки лист лежав переді мною. ("написаний від руки лист" складає єдине ціле в даному контексті, тому його не можна розірвати комами, ну і "написаний від руки" стоїть перед означуваним словом "лист") 9. Мабуть, не минула для
нього безкарно ота взята без дозволу яхта. ("мабуть" - вставне слово, що виражає впевненість оповідача в сказаному; "взята без дозволу" стоїть перед означуваним словом "яхта"; також "ота взята без дозволу яхта" є нерозривним у даному контексті) 10. Батько сидів з веслом на кормі —
веселий і дужий. (означення "веселий" і "дужий" автор речення яскраво виділяє, тобто акцент у реченні ставиться саме на те, яким був батько, коли сидів на кормі з веслом, як він виглядав і яке враження справляв, сидячи з цим веслом на кормі) 11. За бабою стояла Мелашка в білій сорочці, в червоній
новій хустці з зеленими та синіми квітами, в зеленій ситцевій рясній спідниці. (тут немає акценту саме на зовнішньому вигляді Мелашки, а просто перераховується як вона виглядала, тобто автор мав на меті лише описати її; перед означуваним словом "Мелашка" немає ніякого іншого залежного означення, тому перед "в білій сорочці" коми не треба; далі йдуть однорідні означення).
1. Розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови, називається:
Б) морфологією;
2. У такому словосполученні залежне слово виражене пасивним
дієприкметником:
В) освітлена кімната;
3. У реченні «Згаяного часу і конем не доженеш»
дієприкметник виконує синтаксичну роль:
Б) означення;
4. У такому реченні дієприкметниковий зворот не треба відокремлювати комами:
Б) Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.
5. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться окремо:
В) не зорані восени поля; ще не прочитана книга;
6. В якому рядку всі дієприкметники доконаного виду:
Б) зрубаний, оповитий, позичений, прочитаний;
7. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними
ознаками:
1. пожовклий - Б) минулий час, активний стан;
2. палаючий - В) теперішній час, активний стан;
__
3. зроблений + 4. виконаний - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.
8. Відповідність між дієприкметником та його творення:
1. писаний - Г) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.
2. стертий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;
3. згорілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);
4. читаючий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-
9. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його
написання :
1. Я ніби приїхав у давно не бачені рідні місця.
- В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;
2. Вчений здійснив нечуваний подвиг в ім'я науки.
- А) дієприкметник без НЕ не вживається;
3. Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий.
- Б) дієприкметник виступає в ролі присудка;
4. Над Дніпром знявся нестихаючий шум.
- Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.
10. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що … :
Б) виражає ознаку предмета за дією;
11. Від дієслова НАПИСАТИ можна утворити:
В) пасивний дієприкметник минулого часу;
12. У реченні «А вже сьогодні картина нарешті намальована» дієприкметник виконує синтаксичну роль:
Б) присудка;
13. У такому реченні дієприкметниковий зворот треба відокремлювати
комами:
Б) Море мовчало, зовсім приспане тихою ласкою ночі.
14. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться разом:
В) незнані дороги; неспиляне дерево;
! 15. В такому рядку всі дієприкметники доконаного виду:
НЕМАЄ ВІДПОВІДНОСТІ
А) люблячий, намальований, вишитий, зроблений ;
Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;
В) тремтячий, замерзлий, міцніючий, вкритий;
Г) блукаючий, вимитий, в'янучий, напоєний.
! ** Є всі дієприкметники НЕдоконаного виду:
Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;
16. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними
ознаками:
1. замерзлий - Б) минулий час, активний стан;
2. згасаючий - В) теперішній час, активний стан;
__
3. вкритий + 4. загублений - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.
17. Відповідність між дієприкметником та його творення:
1. загорнений - Г) ) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.
2. змитий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;
3. посивілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);
4. лежачий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-
18. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його
написання:
1. Я побачив на столі не завершений письменником твір.
- В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;
2. Нас чекають дороги незнані.
- А) дієприкметник без НЕ не вживається
3. Підлога не вимита, в хаті не прибрано.
- Б) дієприкметник виступає в ролі присудка
4. І кликав день в неміряні світи.
- Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.
1. Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір. (дієприкметниковий зворот)
2. Посліплені в морі капітани не сходили Марії з голови. (дієприкметниковий зворот "посліплені в морі" стоїть перед означуваним словом "капітани", тому коми не потрібно) 3. Одягнена в
батьків кожух, Марія не боялася холоду і впевнено ступила через поріг. (дієприкметниковий зворот "одягнена в батьків кожух" перед означуваним словом Марія, але має додатковий обставинний відтінок, тобто зворот пояснює, чому ж Марія не боялася холоду)
4. То, сполошена несподіваною перервою у грі, бігла сюди ворожа команда. (дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом "команда", але відділяється від нього іншими членами речення)
5. В голосі вартового бринять людяні нотки, теплі, співчутливі. (одиничні означення "теплі", "співчутливі" стоять після означуваного слова "нотки", перед яким уже є залежне означення "людяні") 6. На пляжах
купинням зачорніли викинуті прибоєм морські водорості. (дієприкметниковий зворот "викинуті прибоєм" стоїть перед означуваним словосполученням "морські водорості") 7. Оточений
приятелями, стояв веселий, як завжди, з кухлем пінявого пива в руці. (при дієприкметниковому звороті "оточений приятелями" у реченні взагалі немає означуваного слова, тому виділяємо комою; також маємо вставну конструкцію "як завжди", що виражає ступінь звичайності викладених фактів) 8. Ваш написаний від руки лист лежав переді мною. ("написаний від руки лист" складає єдине ціле в даному контексті, тому його не можна розірвати комами, ну і "написаний від руки" стоїть перед означуваним словом "лист") 9. Мабуть, не минула для
нього безкарно ота взята без дозволу яхта. ("мабуть" - вставне слово, що виражає впевненість оповідача в сказаному; "взята без дозволу" стоїть перед означуваним словом "яхта"; також "ота взята без дозволу яхта" є нерозривним у даному контексті) 10. Батько сидів з веслом на кормі —
веселий і дужий. (означення "веселий" і "дужий" автор речення яскраво виділяє, тобто акцент у реченні ставиться саме на те, яким був батько, коли сидів на кормі з веслом, як він виглядав і яке враження справляв, сидячи з цим веслом на кормі) 11. За бабою стояла Мелашка в білій сорочці, в червоній
новій хустці з зеленими та синіми квітами, в зеленій ситцевій рясній спідниці. (тут немає акценту саме на зовнішньому вигляді Мелашки, а просто перераховується як вона виглядала, тобто автор мав на меті лише описати її; перед означуваним словом "Мелашка" немає ніякого іншого залежного означення, тому перед "в білій сорочці" коми не треба; далі йдуть однорідні означення).