[Дуже рано я збагнув], (що найвища премудрість, найвищі знання, |накопичені людством за всі попередні віки|, знайшли своє місце(=) на папері, поселилися(=) в книгах).
[— ═], (що 1O, O, |~~~|, 2O, O].
*** |~~~| - відокремлене означення, виражене дієприкм. зворотом. 2 ряди однорідних членів: 1O, O – однор. підмети (позначити усередині —); 2O, O – однор. присудки (позначити усередині ═). Нумерувати у схемі не треба.
Граматичні основи: 1) підмет: я (займ.); присудок (прост. дієсл.): збагнув (дієсл.); 2) підмети: премудрість, знання (іменн.); присудки (прості дієсл.): знайшли своє місце (фраз., 1 член реч.); поселилися (дієсл.).
Другорядні члени речення: - обставини: дуже, рано (прислівн.); на папері, в книгах (іменн. з прийм.); - означення узгоджені: найвища, найвищі (прикм.); |накопичені людством за всі попередні віки| (дієприкм.зв.).
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
[Дуже рано я збагнув], (що найвища премудрість, найвищі знання,
|накопичені людством за всі попередні віки|, знайшли своє місце(=) на папері, поселилися(=) в книгах).
[— ═], (що 1O, O, |~~~|, 2O, O].
*** |~~~| - відокремлене означення, виражене дієприкм. зворотом.
2 ряди однорідних членів:
1O, O – однор. підмети (позначити усередині —);
2O, O – однор. присудки (позначити усередині ═).
Нумерувати у схемі не треба.
Речення складнопідрядне, розповідне, стверджувальне, неокл.;
1-е просте, головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене;
2-е просте, підрядне з’ясувальне (ЩО?), поширене, повне, ускладнене однорідними підметами та однорідними присудками, а також відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.
Граматичні основи:
1) підмет: я (займ.);
присудок (прост. дієсл.): збагнув (дієсл.);
2) підмети: премудрість, знання (іменн.);
присудки (прості дієсл.): знайшли своє місце (фраз., 1 член реч.);
поселилися (дієсл.).
Другорядні члени речення:
- обставини: дуже, рано (прислівн.);
на папері, в книгах (іменн. з прийм.);
- означення узгоджені: найвища, найвищі (прикм.);
|накопичені людством за всі попередні віки| (дієприкм.зв.).
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!