Сегодня нужно сдать.
ТЕКСТ №9
1. Життя січовиків точилося мало не ввесь час неба, і навіть хмари комашні не могли загнати їх під стріхи. 2. На березі було гомінливо й людно. 3. Тут вантажили й розвантажували кораблі й човни, тут солили свіжу рибу, будували маленькі човники й великі морські чайки, на яких пускалося козацтво в Чорне море. 4. Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево. 5. Вищали пилки, скрипіли линви, кипіла смола у величезних казанах. 6. Напівголі запорожці бронзові й мідночервоні від засмаги швидко й спритно працювали і пересипали роботу жартами чи співами.

ЗАВДАННЯ

1. Орфографічна помилка в реченні:
А – 1; Б – 3; В – 5; Г односкладне речення в тексті:
А – 1; Б – 2; В – 5; Г – 6
3. Відокремлена обставина в реченні:
А – 1; Б – 3; В – 4; Г – 6
4. Пунктуаційна помилка в реченні:
А – 1; Б – 3; В – 4; Г – 6
5. Складносурядне речення в тексті:
А – 1; Б – 3; В – 5; Г – 6
6. Частка є в реченні:
А – 1; Б – 2; В – 4; Г- 6

1. я вважаю,що екзамен з мені пощастить здати прекрасно.  2. у зустрічівзяли участь поети і письменники різних поколінь.  3. у франціїрозроблено найнадійныший у світі атомний реактор.  4. під часжнив працюючим комбайнерам доводиться працювати і вдень, і вночі безвідпочинку.  5. згадуючидитинство, я бачу    перед   очима   батьківську хату.  6. нам ніщоне заважало зустрітися тут ще раз.  7.повертаючись додому я побачив, що  хвіртка   зачинена, і мені довелося йти.  8. можливо, нанаступний рік пощастить мені зібрати більше матеріалу для книги. 

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.