Село! Гай-гай, скільки люб.., чарівлив.. образів проки- дається в моєму стар.. серці з цим дорог.. Для серця словом!
172. Прочитай текст. Визнач його головну думку.
Село! І от стоїть переді мною наша вбог.., стар.. біла хата
потемніл. солом'ян.. покрівлею і чорн.. димарем. І біля ха
ти яблуня, а навколо квітник — улюбленець моєї незабутн.
..
сестри, моєї терпляч.., моєї ніжн.. неньки.
Тарас Шевченко
Спиши, уставляючи пропущені закінчення прикмет-
ників.
Познач закінчення. Над прикметниками надпиши
скорочено відмінок.​

Вчора бабуся Ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. Ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь. — Одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. Коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. Ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. Ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. Коли я прийшла, то там були зачинені двері. Я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. Я знову пішла до друзів. Вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. І я розповіла. Мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. Мому другові Сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. Напевно за іншими. Ми  ще грали і Сашко також потім прийшов. Я дуже була вдячна йому. Потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. Я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. Двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. Потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок Сашка. Діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і допомагали одим одному. 

Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою.
Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою.
Весь світ прокидався, наповнюючи цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Сонце заходило, заливаючи усе навколо червоним проміням.
Він уважно слухав, посміхаючись час від часу.
Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. В кривавих січах напомившись гірко,на Хортицю вернулися козаки.(В.Бровченко) Дністер тече,розштовхуючи гори.(В.Василашко)Річка плине,берег рвучи(Леся Українка)Летить, напнувши срібні паруси, на обрії моя чарівна яхта.(Д.Луценко)Не раз я з кораблем на дно піду, шукаючи нової Атлантида.(Леся Українка