Серед пам'яток архітектури Подолу привертає увагу будинок Києво-Могилянської академії взірець українського баро- ко XVIII століття (Д. Степовик). II. Визначте частини мови та члени речення .
1. Книжки(__) пояснюють(===) людям, як зробити(===) життя кращим, як зробити(== людей чеснішими, добрішими обставинне дії 2. Книжки(__) найкращі друзі(==), до яких можна(===) звертатись(==) у складні хвилини життя, тому що вони(__) ніколи не зрадять(===). означальне,обставинне причини 3. По-справжньому веде(===) за собою та книжка(__), з якої читач(___) робить(===) висновки сам, тому що тільки така книжка(__) на нього впливає(===). означальне,обставинне причини 4. За тим, про що і як розмовляє(===) людина(__), можна(==) ви- значити(===), які книжки вона(__ прочитала(===). означальне,з'ясувальне 5. Вчасно прочитана книжка(___) чудовий здобуток(===), бо вона(___) здатна(==) змінити(===) життя, як не змінить(===) його кращий друг(___) або наставник(__). обставинне причини дії
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України.
1. Книжки(__) пояснюють(===) людям, як зробити(===) життя кращим, як зробити(== людей чеснішими, добрішими обставинне дії 2. Книжки(__) найкращі друзі(==), до яких можна(===) звертатись(==) у складні хвилини життя, тому що вони(__) ніколи не зрадять(===). означальне,обставинне причини 3. По-справжньому веде(===) за собою та книжка(__), з якої читач(___) робить(===) висновки сам, тому що тільки така книжка(__) на нього впливає(===). означальне,обставинне причини 4. За тим, про що і як розмовляє(===) людина(__), можна(==) ви- значити(===), які книжки вона(__ прочитала(===). означальне,з'ясувальне 5. Вчасно прочитана книжка(___) чудовий здобуток(===), бо вона(___) здатна(==) змінити(===) життя, як не змінить(===) його кращий друг(___) або наставник(__). обставинне причини дії
1)[],як(...),як(...)
5)[],бо(...),як(...)
Доля карбувала його життя у формах трагічних. Виявляється, один повсталий проти всіх може важити більше, аніж багато повсталих проти одного ... Повстанець Шевченко був гнівною мовою цілого поневоленого народу ; мовою колючою, як дріт, але правдивою та прозорою, як сльоза. Мовою, в якій бурхлива епоха відлунювала в розлогих думах бандуристів — сама Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. Разом з усією Росією — булав ярмі царсько-кріпосницької системи. І яких же нелюдських сил треба було, щоб відкрити очі сліпому народові ! А він підняв його, пригнобленого та приниженого, розтоптаного із землі, указуючи на шлях та розплющуючи очі.
Поет прагнув розбудити пам’ять народу, нагадати про мужність і незалежність наших предків. Він закликає нас подивитися на свою країну й «полюбити щирим серцем велику руїну».
Вимучений фізично, та не зламлений морально, Шевченко навіть після заслання не зрікається України, продовжуючи писати.
Існують закиди на те, що Шевченко — атеїст, але він відстоює християнський ідеал згармонізованої людини, яка живе у згоді з собою :
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася творить.
Про Шевченка написано тисячі томів досліджень, та найпроникливішим шевченкознавцем був і залишається народ, про якого він писав; народ, який все це пережив.
Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття , наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Для мене Шевченко — це невичерпане натхнення, яке стане опорою для великих справ задля моєї України.