Серед поданих фразеологізмів знайдіть та підкресліть професійні. Укажіть назву професій. Кувати вухналі зубами; солов’я байками не годують; день у день; білими нитками шитий; каменем лягти на душу; зуб на зуб не попадає; як нитка за голкою; битому не спиться; брати в лещата; зводити колотнечу; потрапляти в лещата; плескати язиком; переливати з пустого в порожнє; спустити все до копійки; ні копійки за душею; розплутувати вузол, зміняти шило на швайку; наводити жах; де тонко, там і рветься; дати гарту; на голову вищий; як молотком ударити.

Красива людина в праці

Закінчивши школу, перед нами стоїть вибір - яку професію обрати на майбутнє. Це може бути щось зв'язане з наукою: стати вченим чи дослідником, зв'язане з людьми: стати лікарем чи вчителем, зв'язане з прикладною працею: стати агрономом чи слюсаром. Що б ми не обрали треба пам'ятати, що лише працюючи та відкрившись, людина розвивається, бачить своє призначення та робить цей світ кращим. Навчаючись в школі та гаючи за іншими людьми, ми бачимо своє майбутнє, хочемо когось наслідувати та бути схожими на ту чи іншу людину. Саме зрозумівши вислів "красива людина в праці" люди можуть досягнути успіху, бо рух, розвиток, праця - це і є життя, без цих складових воно не може бути повним.

Остап, вихований на розповідях діда про славне козацьке минуле, увібрав у себе всі найкращі риси: честь, мужність, відвагу: «Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал». Він не раз закликав до боротьби с панами інших селян, нагадуючи, що не так давно минули ті часи, коли українці боролися за свої права: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив   віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» Однак його ідеї не знайшли відгуку, але ворога в обличчі пана він таки знайшов. За таку свавільну вдачу, пан вирішив віддати Остапа у рекрути, розлучивши його таким чином з коханою Соломією, котру тим часом насильно видав заміж. Так кріпацьке життя суперечило життєвим принципам волелюбного Остапа, тому він вирішив втекти: «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном». Остап є уособленням справжнього чоловіка, здатного нести відповідальність за себе й кохану людину