Яка ж чудова та солов'їна наша мова, нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане. Барвінкове українське слово є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку.
А "золота" бджола все трудиться, нема їй спокою. Тільки у нас " щирих українців" - відкрита душа, душа сповнена добром, любов'ю.
Наша країна, вишнева Україна, — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.
У лісі птахи та звірі у себе вдома. А ти гість. У гостинах потрібно вміти себе поводити. Усе живе пов'язане між собою. А раз так, то все живе потрібно берегти, починаючи з маленького кущика або тендітної, дрібненької квіточки. Зламана гілка плаче нечутними гіркими сльозами. Мальовничі береги річок перетворюються на яри й урвища. У ставках зникла риба. У лісах часто виникають пожежі. Під час пожежі спалахує хмиз, сушняк. Варто лише торкнутися іскрі, спалахують і горять з тріском куші. Вогонь перекидається на низькі гілки дорослих ялин та підіймається вгору. На місці пожежі лишаються пошкоджені дерева, випалені молоді парослі, спалені медоноси, лікарські рослини. На згарищах немає птахів, тварин. Вони довгі роки схожі на пустелю. Майже всі пожежі виникають від необережного ставлення людини до вогню. Це багаття, яке забули погасити, сірник, який випадково кинули. Тож треба берегти ліс від вогню.
Яка ж чудова та солов'їна наша мова, нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.
Барвінкове українське слово є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку.
А "золота" бджола все трудиться, нема їй спокою.
Тільки у нас " щирих українців" - відкрита душа, душа сповнена добром, любов'ю.
Наша країна, вишнева Україна, — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.
Зламана гілка плаче нечутними гіркими сльозами. Мальовничі береги річок перетворюються на яри й урвища. У ставках зникла риба. У лісах часто виникають пожежі. Під час пожежі спалахує хмиз, сушняк. Варто лише торкнутися іскрі, спалахують і горять з тріском куші. Вогонь перекидається на низькі гілки дорослих ялин та підіймається вгору.
На місці пожежі лишаються пошкоджені дерева, випалені молоді парослі, спалені медоноси, лікарські рослини. На згарищах немає птахів, тварин. Вони довгі роки схожі на пустелю.
Майже всі пожежі виникають від необережного ставлення людини до вогню. Це багаття, яке забули погасити, сірник, який випадково кинули. Тож треба берегти ліс від вогню.