Час від часу говорять що «Доля завжди дарує шанс». Але чи на справді це так ?Яка ціна за подарунок від самої тої загадкової долі?
Незважаючи на перешкоди та погане самопочуття людина завжди буде йти до своєї цілі, також вона не буде відволікатись на якійсь дрібні втрати і й ті ж самі рани які утворюються під час боротьби за все те цінне , що є сенсом рухатись. Озираючись назад вона іноді зупиняється ,щоб затамувати подих і згадати , щось насправді важливе ,або байдуже до втрати свідомості. Хто ж вимірює довжину «життєвої стрічки» кожного ? Люди розділилися на табори створюючи свої погляди і обговорюючи свої думки прийшли до різних видів відповідей. Але погодьтеся , що крім вас багато чого ніхто не вирішить та не до . Нажаль є і такі випадки , що людина не може обрати при народженні своє оточення і так далі , тому це родить так сама «доля» мається на увазі щось не справжнє і водночас таке реальне і впливове. Можливо коли все те, що гарне створює людина помітять інші , за це видасться важлива нагорода яка дасть можливість почати все с початку, чи продовжити з кінця , перервавши довгу паузу.
Оминаючи свої проблеми саме ми втікаємо від відповідальності , що не піде через деякий час над на користь. Будьте уважними до усього ,бо час від часу нас усім випадає фантастична можливість змінитися . А як це зробити ви маєте обрати самі.
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.
Час від часу говорять що «Доля завжди дарує шанс». Але чи на справді це так ?Яка ціна за подарунок від самої тої загадкової долі?
Незважаючи на перешкоди та погане самопочуття людина завжди буде йти до своєї цілі, також вона не буде відволікатись на якійсь дрібні втрати і й ті ж самі рани які утворюються під час боротьби за все те цінне , що є сенсом рухатись. Озираючись назад вона іноді зупиняється ,щоб затамувати подих і згадати , щось насправді важливе ,або байдуже до втрати свідомості. Хто ж вимірює довжину «життєвої стрічки» кожного ? Люди розділилися на табори створюючи свої погляди і обговорюючи свої думки прийшли до різних видів відповідей. Але погодьтеся , що крім вас багато чого ніхто не вирішить та не до . Нажаль є і такі випадки , що людина не може обрати при народженні своє оточення і так далі , тому це родить так сама «доля» мається на увазі щось не справжнє і водночас таке реальне і впливове. Можливо коли все те, що гарне створює людина помітять інші , за це видасться важлива нагорода яка дасть можливість почати все с початку, чи продовжити з кінця , перервавши довгу паузу.
Оминаючи свої проблеми саме ми втікаємо від відповідальності , що не піде через деякий час над на користь. Будьте уважними до усього ,бо час від часу нас усім випадає фантастична можливість змінитися . А як це зробити ви маєте обрати самі.
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.