для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилась і провела своє дитинство. і як далеко не закидала б нас доля, але кожного манить до себе рідна домівка, рідна вулиця. після довгої розлуки все видається милішим і дорожчим нашому серцю. отак буває і зі мною, коли повертаюсь додому після літніх канікул, коли знову крокую дичківською вулицею, на якій живу разом з батьками.вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. тут розташоване невелике підприємство, де можна придбати або полагодити автомобіль. перетинає вулицю річка гнізна зі своїми притоками. у кінці вулиці — пасовище та млин. паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею красується ліс.коли стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі хатки під червоною черепицею потопають у буйній зелені садів.я люблю свою вулицю у будь-яку пору року. люблю її затишні садиби, привітні віконця домівок, високі дерева, квітники і доріжки на подвір'ї.але вулиця без людей, як ліс без птахів. на моїй вулиці всі люди привітні і лагідні. хоча я й не знаю їх усіх по іменах, та в селі прийнято з усіма вітатись.найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля хат, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять погаласувати. лише тоді відчуваєш, що навколо тебе — усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.
На передньому плані картини - буяння кольорів. Серед дуже дрібних ніжно-рожевих квітів три величезні червоні маки, поодинокі блакитні волошки, гілка синіх квітів. Виписане тоненьким пензликом листя разом із квітами сплітається у вінок. За квітами й хати не видно. Хіба що дві стріхи. Одна - з рівно викладених снопиків. Недаремно кажуть про солом'яну покрівлю: "Хата вшита соломою". Кожний снопик - ніби стібок, майстерно голкою. Над рівним рядком стібків - димар. Друга стріха, що виглядає з-за високих мальв, потемніла від часу. Солому притримують дві дерев'яні рейки. На другому плані картини височать два дерева. Вони виписані характерною для художниці технікою: дрібне листя оповите ніжно-зеленим туманцем. Цей ніжний колір гармонує з блакитним небом, на якому купчаться білосніжні хмари.
для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилась і провела своє дитинство. і як далеко не закидала б нас доля, але кожного манить до себе рідна домівка, рідна вулиця. після довгої розлуки все видається милішим і дорожчим нашому серцю. отак буває і зі мною, коли повертаюсь додому після літніх канікул, коли знову крокую дичківською вулицею, на якій живу разом з батьками.вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. тут розташоване невелике підприємство, де можна придбати або полагодити автомобіль. перетинає вулицю річка гнізна зі своїми притоками. у кінці вулиці — пасовище та млин. паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею красується ліс.коли стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі хатки під червоною черепицею потопають у буйній зелені садів.я люблю свою вулицю у будь-яку пору року. люблю її затишні садиби, привітні віконця домівок, високі дерева, квітники і доріжки на подвір'ї.але вулиця без людей, як ліс без птахів. на моїй вулиці всі люди привітні і лагідні. хоча я й не знаю їх усіх по іменах, та в селі прийнято з усіма вітатись.найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля хат, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять погаласувати. лише тоді відчуваєш, що навколо тебе — усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.
Виписане тоненьким пензликом листя разом із квітами сплітається у вінок. За квітами й хати не видно. Хіба що дві стріхи. Одна - з рівно викладених снопиків. Недаремно кажуть про солом'яну покрівлю: "Хата вшита соломою". Кожний снопик - ніби стібок, майстерно голкою. Над рівним рядком стібків - димар.
Друга стріха, що виглядає з-за високих мальв, потемніла від часу. Солому притримують дві дерев'яні рейки.
На другому плані картини височать два дерева. Вони виписані характерною для художниці технікою: дрібне листя оповите ніжно-зеленим туманцем. Цей ніжний колір гармонує з блакитним небом, на якому купчаться білосніжні хмари.