Шановні учні, користуючись пам'яткою, напишіть твір у публіцистичному стилі критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності. Продемонструйте свою позицію щодо запропонованого питання.                                            Напишіть твір, переписувати будете на уроці у контрольний зошит.                                                   Як складати твори на морально - етичну тему в публіцистичному стилі :                        1. Осмислити тему твору і його зміст.    2. Опрацювати потрібну літературу. 3.Визначити основну думку твору . 4.Продумати послідовність твору/ вступ, основна частина , висновок /. 5. Скласти план.6. Обрати стиль. 7.Ретельно дібрати мовні засоби.8.Наведені тези - міркування обов'язково ілюструвати прикладами - фактами. 9.Відтворити висловлення спочатку подумки, а потім - у письмовій формі .                                                                                                                       Теми : 1. ,, Дивлюсь на хмари й поза ними - чи видно гріх мій звідтіля ?''                     2. ,, Безликий час такий собі - ніщо запанувало світом '' .                                                 3. ,, Наш сором -

Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без сторонньої до Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок  – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Його батько загинув на війні, коли хлопчикові  виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті. 

Він мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім все життя віддав обраній професії. 

Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.

Мій дід – успішна людина. Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок  – взагалі нічого. Батько загинув на війні, коли хлопчикові  виповнилося шість років, залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті.

Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.

Отже, якщо спитати мого діда, в чому він полягає, той життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.