Схарактеризуйте типи помилок у реченнях. Запишіть правильний варіант.

1. Наша експедиція мандрує по горам і долинам. 2. Цікавитися про події в світі. 3. Вихователька дала Наталки індивідуальне завдання. 4. Марійка пішла за водою. 5. Петрик рахує по пальцям, а Іринка читає по складам. 6. В Оленці було бажання стати вчителькою. 7. Для того щоб написати реферат, Степану довелося прочитати багато статтів. 8. Засідання гуртка відбувається по вівторкам. 9. На протязі року Анатолій Степанович написав кілька доповідів. 10. Незабаром Роман Вікторович відчув, що йому бракує знаннів. 11. У бібліотеку надійшла література з різних галузів науки. 12. Самі передові райони області достроково завершили збір урожаю. 13. Найбільш цікавішим був номер повітряних гімнастів. 14. Вона розумніше своє сестри. 15. Найбільш дотепнішим був виступ конферансьє. 16. Самою кращою була зустріч з улюбленим письменником. 17. Комп'ютеризація - найбільш характерніша ознака нашого часу.

Зима. Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків. Коли взимку надворі сильний мороз, то спочатку навіть не хочеться виходити з дому. Проте коли йдеш по засніженій вулиці, а сніг під ногами весело скрипить, на серці стає так радісно! Головне в таку погоду – не стояти довго на одному місці. Коли рухаєшся – ходиш, бігаєш, катаєшся на санках – замерзнути неможливо! У січні ми відзначаємо найцікавіші свята – Новий рік та Різдво. У цей час збираються всі близькі та друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли підчас зимових свят у вікнах усіх квартир мерехтять різнобарвні лампочки. Найприємніше в новорічних святах – дарувати та отримувати подарунки. Колись я вірив, що їх приносить Дід Мороз і писав йому листи. Проте й отримувати дарунки від батьків дуже цікаво! Зима дарує нам багато краси та веселощів. Незважаючи на холоди, можна проводити час з користю для здоров’я, а також більше уваги приділити своїм близьким людям. А крім того, варто пам’ятати, що зима невічна і скоро прийде тепла, лагідна весна.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий