Схема речення, повний синтаксичний розбір речення Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі: ми серця запалим; радіє місяць: повернувсь назад (П. Филипович)
Дуже часто можна почути такі слова як, навчання тепер не головне бо є у нашому житті багато інших цінностей :гроші, зв'язки , удача. Особисто я у все це не вірю! Як людина може стати успішною ,якщо вона не має елементарних знань, не вміє писати чи читати, рахувати і запам'ятати. Так саме це все розвивають в школі, змалечку і до того як людина дорослішає. На мою думку неправда те, що люди які не мають знань досягають величезних успіхів у житті. Бо не маючи знань людина по-перше стає не цікавою суспільству, по-друге на роботу не візьмуть людину з повною відсутністю знань і навичок.
Сучасний світ сповнений новітніми технологіями. Інтернет, крмп'ютери та новітні технології потребують знань . Але цього ніколи не зрозуміє людина яка в школі або інституті навіть "до холодної води не доторкалася" . Тому я гадаю що треба прислухатися до слів видатного поета Тараса Шевченка. Він писав "Учітеся брати мої, думайте,читайте".
у цьому творі Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики. автор, приїхавши на гуцульщину, був захоплений красою Карпат і привітнюстю людей, традиціями, звичаями, побутом, культурою. уже з перших сторінок читач відчуває аромат екзотики Гуцульського краю. життя горян у повісті — це химерне поєднання християнського та язичницького. У гірському селі «всі були богомільні», водночас тут мовби законсервувалося й поганство — у стародавніх звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя гуцула. мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. і він натхненно відобразив у слові цей двоєдиний барвистий світ. язичництво цікавило письменника навіть більше, тому так багато уваги віддає він казководемонічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки — арідникам, щезникам, мольфарам, лісним, чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали, якими було сповнене життя гуцулів. вони тісно пов’язані з природою, з горами, лісом, полонинами, вони — діти цієї природи.
Дуже часто можна почути такі слова як, навчання тепер не головне бо є у нашому житті багато інших цінностей :гроші, зв'язки , удача. Особисто я у все це не вірю! Як людина може стати успішною ,якщо вона не має елементарних знань, не вміє писати чи читати, рахувати і запам'ятати. Так саме це все розвивають в школі, змалечку і до того як людина дорослішає. На мою думку неправда те, що люди які не мають знань досягають величезних успіхів у житті. Бо не маючи знань людина по-перше стає не цікавою суспільству, по-друге на роботу не візьмуть людину з повною відсутністю знань і навичок.
Сучасний світ сповнений новітніми технологіями. Інтернет, крмп'ютери та новітні технології потребують знань . Але цього ніколи не зрозуміє людина яка в школі або інституті навіть "до холодної води не доторкалася" . Тому я гадаю що треба прислухатися до слів видатного поета Тараса Шевченка. Він писав "Учітеся брати мої, думайте,читайте".
у цьому творі Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики. автор, приїхавши на гуцульщину, був захоплений красою Карпат і привітнюстю людей, традиціями, звичаями, побутом, культурою. уже з перших сторінок читач відчуває аромат екзотики Гуцульського краю. життя горян у повісті — це химерне поєднання християнського та язичницького. У гірському селі «всі були богомільні», водночас тут мовби законсервувалося й поганство — у стародавніх звичаях, обрядах, у всьому, чим характерний лад життя гуцула. мовби тіні забутих предків ожили перед письменником у Криворівні. і він натхненно відобразив у слові цей двоєдиний барвистий світ. язичництво цікавило письменника навіть більше, тому так багато уваги віддає він казководемонічному, фантастичному світу довкола Івана й Марічки — арідникам, щезникам, мольфарам, лісним, чугайстрам; малює екзотичні звичаї, обряди, ритуали, якими було сповнене життя гуцулів. вони тісно пов’язані з природою, з горами, лісом, полонинами, вони — діти цієї природи.