— Діти, чому мову вважають найважливішим засобом спілкування? – запитав учитель. — Поясніть свою думку, будь ласка.
— За до мови ми обмінюємося інформацією! – впевнено відповів учень з третьої парти.
— Добре, – нібито погодився з ним учитель, — але хіба людство не винайшло й інші засоби спілкування?
— Винайшли, – хором відповіли учні.
— Мені потрібна аргументована відповідь однієї людини, – зазначив учитель.
Незабаром підняла руку відмінниця з першої парти. Вчитель відразу звернув на неї увагу та надав слово.
— Окрім мови, існують і інші засоби спілкування: жести, азбука Морзе, різні сигнали, релігійні символи, державна символіка, дорожні знаки тощо.
Обличчя вчителя осяяла привітна посмішка.
— Молодець! – схвалив її відповідь він. – Але чому мова — найважливіший засіб спілкування?
Деякий час учениця розмірковувала над відповіддю.
— Тільки мова має необмежене застосування та загальнонародне поширення. Вона може передавати будь-яку інформацію. Інші засоби спілкування так чи інакше пов’язані з мовою, – нарешті пояснила вона.
— Це обґрунтована, вичерпна відповідь – задоволеним тоном сказав учитель. — Мені сподобалося, як ти підготувалася до уроку. Сідай, дванадцять.
- Добривечір, Катю! - І тобі добрий, Галю! Як ся маєш? - Я повертаюся з чудової прогулянки! - О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла? - Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу. - Чудово! А як воно там, у лісі? - Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах! - А квіти, квіти там зараз є? - Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються. - А що тобі сподобалося найбільше? - Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні… - Я щиро заздрю тобі, подруго! - А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку? - Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди… - Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами! - Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
— Діти, чому мову вважають найважливішим засобом спілкування? – запитав учитель. — Поясніть свою думку, будь ласка.
— За до мови ми обмінюємося інформацією! – впевнено відповів учень з третьої парти.
— Добре, – нібито погодився з ним учитель, — але хіба людство не винайшло й інші засоби спілкування?
— Винайшли, – хором відповіли учні.
— Мені потрібна аргументована відповідь однієї людини, – зазначив учитель.
Незабаром підняла руку відмінниця з першої парти. Вчитель відразу звернув на неї увагу та надав слово.
— Окрім мови, існують і інші засоби спілкування: жести, азбука Морзе, різні сигнали, релігійні символи, державна символіка, дорожні знаки тощо.
Обличчя вчителя осяяла привітна посмішка.
— Молодець! – схвалив її відповідь він. – Але чому мова — найважливіший засіб спілкування?
Деякий час учениця розмірковувала над відповіддю.
— Тільки мова має необмежене застосування та загальнонародне поширення. Вона може передавати будь-яку інформацію. Інші засоби спілкування так чи інакше пов’язані з мовою, – нарешті пояснила вона.
— Це обґрунтована, вичерпна відповідь – задоволеним тоном сказав учитель. — Мені сподобалося, як ти підготувалася до уроку. Сідай, дванадцять.
Объяснение:
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!