Наближається Новий рік - найвеселіше, самий добрий і найулюбленіше свято лісових мешканців. Сорока вже давно облетіла всіх звірів, нагадуючи їм про свято. Але вони і самі почали до нього готуватися. Ось бельчиха вчить своїх дітей вітатися з почесними гостями. Вона чемно киває головою і махає хвостом. Білченята важливо повторюють за нею, але у них виходить незграбно і смішно. А ось косою. Він готує подарунки, радіючи, що Дід Мороз доручив йому таку важливу справу.
А це що за замет? Він ще й рухається! Та це ж білий ведмідь, один із заморських гостей. Ведмідь прийшов раніше, боячись запізнитися через свою незграбність. А тут його місцеві родичі зачісують до Нового року ведмежат. Вони прокинулися від сплячки тільки до свята. Як тільки він закінчиться, ведмеді сховаються в свій барліг - досипати. У передсвяткових клопотах час проходить швидко. Ось великий лось вдарив три рази в барабан, скликаючи всіх на Святкову галявину. На галявині стоїть найкрасивіша ялинка Великого лісу. Ніколи ще ялинка не була така красива, як у цьому році. На ній висять золоті шишки і горіхи, смачні цукерки і пряники. А на вершині велика червона зірка. Прикрашали її птахи, і тепер вони розсілися на лапах святкового дерева і співають новорічні пісні. Звірі завели веселий хоровод навколо красуні ялинки.
В цей день образи прощалися, вороги ставали друзями, тому сова і миша водили хоровод поруч, лисиця розмовляла з тетеревом, а білченята каталися на вовка. Вони вже встигли забути все, чому вчила їх сьогодні мама-бельчиха, і махали лапками, вітаючи гостей. На галявині були й заморські гості: кенгуру, зебри, незграбні тюлені, миленькі коали, мавпи, папуги і навіть цар звірів - лев. Були всі, крім зайця. Ведмідь першим помітив, що його немає, і вже зібрався піти додому до косому, як раптом усі замовкли.
Вдалині почувся дзвін срібних дзвіночків. Він все посилювався, на галявину влетіла трійка коней з срібними копитами, а в санях сиділи Дід Мороз і заєць. Заєць важливо притримував мішок з подарунками. Вони спустилися з саней. Тут Дід Мороз вдарив своєю палицею три рази про землю і все навколо засяяло. Заіскрилися сніжинки, шишки і горіхи на ялинці, запалилася зірка на її вершині. Дід Мороз почав роздавати подарунки присутніх. Кожен отримав те, про що мріяв. Радості не було меж. Отримавши подарунки, звірі почали танцювати від радості. Ось танцює білий ведмідь, і хто скаже, що він неповороткий? Танцював і сам Дід Мороз. Лісові жителі дякували його за чудові подарунки і за веселе свято. А наші знайомі білченята вже каталися на конях з срібними копитами. Їм було весело, вони раділи з того, що каталися на конях Діда Мороза. Але коли Дідусь зібрався в інший ліс, білченята засумували. Тоді Дід Мороз пообіцяв їх взяти з собою в наступному році.
Наближався ранок. Гості стали розходитися. Від їх бенкету не залишилося нічого, крім гарячих сніжинок. І коли ти, мій друг, побачиш блискучі сніжинки, знай, що їх запалив Дід Мороз для лісових мешканців.
Як і три сумки, альтанка - це справжній символ міста Суми. У багатьох сумчан та гостей міста вона асоціюється із грою духового оркестру, адже саме тут щорічно проводяться дні Європи та Всеукраїнський фестиваль духової музики під назвою "Сурми конституції". Уже понад 100 років альтанка, що з польської означає "відкрита тераса", залишається улюбленим місцем відпочинку та зустрічей багатьох мешканців Сум.
Особливості місця
Уже протягом більш, ніж 100 років Сумська Альтанка вважається незмінним символом міста троянд. Вона знаходиться мiж художнiм та краєзнавчим музеями міста Суми, неподалік від Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна. Саме тут фотографуються молодята, випускники і туристи та призначають зустрічі сумчани й гості міста.
Наприкінці 19-го століння вчені із міста Санкт-Петербург вирішили, що саме в Сумах мають знаходитися поклади нафти. Прибувши до Сум, вони почали їх шукати прямісінько перед земською управою. Проте, незважаючи на всі пошукові роботи та створення свердловини, нафти виявити їм так і не вдалося. Завдяки Йосифу Ліщинському - чоловікові племінниці Івана Харитоненка - про цю свердловину пам'ятають і до тепер. У його володіннях був сад, який сьогодні перетворився на міський парк Ліщинських. За його розпорядженням на місці свердловини, закритої стальною плитою, з'явилася дивовижна альтанка. Зводив альтанку один из мешканців Сум - Матвій Щавеліїв. Прикраса міста вціліла, навіть попри війни та революцію.Бесідка виконана у так званому "російскому стилі". Зовні це відкрита дерев'яна тераса (до речі, саме так перекладається польське слово "альтанка"), яка знаходиться на високому цоколі, із хрестоподібним дахом та центральним куполом. Заввишки альтанка - десять метрів, у той час як її діаметр складає майже шість метрів. Довкола пам'ятки у теплі пори року квітнуть квіти.
Цікавинкою цього місця можна вважати те, що під час будівництва альтанки не було використано жодного металевого цвяху. Споруда прикрашена колонами, різними карнизами та наддаховими шпилями. Зовні вона нагадує незвичайну ажурну будівлю. В узорах альтанки закодовані символи трипільської культури, містяться язичницькі символи сонця та продовження роду. Водночас із ними переплітаються символи християнства та юдаїзму.Починаючи із 2006 року, альтанка кілька разів змінювала свій колір та ремонтувалась. Саме тут розташовуються духові оркестри, котрі радують відомими мелодіями мешканців та гостей міста під час щорічного проведення Днів Європи у Сумах та Всеукраїнського фестивалю духової музики під назвою "Сурми конституції".Навесні 2010 року Сумська Альтанка перемогла в акції "Сім чудес міста Суми".
Наближається Новий рік - найвеселіше, самий добрий і найулюбленіше свято лісових мешканців. Сорока вже давно облетіла всіх звірів, нагадуючи їм про свято. Але вони і самі почали до нього готуватися. Ось бельчиха вчить своїх дітей вітатися з почесними гостями. Вона чемно киває головою і махає хвостом. Білченята важливо повторюють за нею, але у них виходить незграбно і смішно. А ось косою. Він готує подарунки, радіючи, що Дід Мороз доручив йому таку важливу справу.
А це що за замет? Він ще й рухається! Та це ж білий ведмідь, один із заморських гостей. Ведмідь прийшов раніше, боячись запізнитися через свою незграбність. А тут його місцеві родичі зачісують до Нового року ведмежат. Вони прокинулися від сплячки тільки до свята. Як тільки він закінчиться, ведмеді сховаються в свій барліг - досипати. У передсвяткових клопотах час проходить швидко. Ось великий лось вдарив три рази в барабан, скликаючи всіх на Святкову галявину. На галявині стоїть найкрасивіша ялинка Великого лісу. Ніколи ще ялинка не була така красива, як у цьому році. На ній висять золоті шишки і горіхи, смачні цукерки і пряники. А на вершині велика червона зірка. Прикрашали її птахи, і тепер вони розсілися на лапах святкового дерева і співають новорічні пісні. Звірі завели веселий хоровод навколо красуні ялинки.
В цей день образи прощалися, вороги ставали друзями, тому сова і миша водили хоровод поруч, лисиця розмовляла з тетеревом, а білченята каталися на вовка. Вони вже встигли забути все, чому вчила їх сьогодні мама-бельчиха, і махали лапками, вітаючи гостей. На галявині були й заморські гості: кенгуру, зебри, незграбні тюлені, миленькі коали, мавпи, папуги і навіть цар звірів - лев. Були всі, крім зайця. Ведмідь першим помітив, що його немає, і вже зібрався піти додому до косому, як раптом усі замовкли.
Вдалині почувся дзвін срібних дзвіночків. Він все посилювався, на галявину влетіла трійка коней з срібними копитами, а в санях сиділи Дід Мороз і заєць. Заєць важливо притримував мішок з подарунками. Вони спустилися з саней. Тут Дід Мороз вдарив своєю палицею три рази про землю і все навколо засяяло. Заіскрилися сніжинки, шишки і горіхи на ялинці, запалилася зірка на її вершині. Дід Мороз почав роздавати подарунки присутніх. Кожен отримав те, про що мріяв. Радості не було меж. Отримавши подарунки, звірі почали танцювати від радості. Ось танцює білий ведмідь, і хто скаже, що він неповороткий? Танцював і сам Дід Мороз. Лісові жителі дякували його за чудові подарунки і за веселе свято. А наші знайомі білченята вже каталися на конях з срібними копитами. Їм було весело, вони раділи з того, що каталися на конях Діда Мороза. Але коли Дідусь зібрався в інший ліс, білченята засумували. Тоді Дід Мороз пообіцяв їх взяти з собою в наступному році.
Наближався ранок. Гості стали розходитися. Від їх бенкету не залишилося нічого, крім гарячих сніжинок. І коли ти, мій друг, побачиш блискучі сніжинки, знай, що їх запалив Дід Мороз для лісових мешканців.
Як і три сумки, альтанка - це справжній символ міста Суми. У багатьох сумчан та гостей міста вона асоціюється із грою духового оркестру, адже саме тут щорічно проводяться дні Європи та Всеукраїнський фестиваль духової музики під назвою "Сурми конституції". Уже понад 100 років альтанка, що з польської означає "відкрита тераса", залишається улюбленим місцем відпочинку та зустрічей багатьох мешканців Сум.
Особливості місця
Уже протягом більш, ніж 100 років Сумська Альтанка вважається незмінним символом міста троянд. Вона знаходиться мiж художнiм та краєзнавчим музеями міста Суми, неподалік від Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна. Саме тут фотографуються молодята, випускники і туристи та призначають зустрічі сумчани й гості міста.
Наприкінці 19-го століння вчені із міста Санкт-Петербург вирішили, що саме в Сумах мають знаходитися поклади нафти. Прибувши до Сум, вони почали їх шукати прямісінько перед земською управою. Проте, незважаючи на всі пошукові роботи та створення свердловини, нафти виявити їм так і не вдалося. Завдяки Йосифу Ліщинському - чоловікові племінниці Івана Харитоненка - про цю свердловину пам'ятають і до тепер. У його володіннях був сад, який сьогодні перетворився на міський парк Ліщинських. За його розпорядженням на місці свердловини, закритої стальною плитою, з'явилася дивовижна альтанка. Зводив альтанку один из мешканців Сум - Матвій Щавеліїв. Прикраса міста вціліла, навіть попри війни та революцію.Бесідка виконана у так званому "російскому стилі". Зовні це відкрита дерев'яна тераса (до речі, саме так перекладається польське слово "альтанка"), яка знаходиться на високому цоколі, із хрестоподібним дахом та центральним куполом. Заввишки альтанка - десять метрів, у той час як її діаметр складає майже шість метрів. Довкола пам'ятки у теплі пори року квітнуть квіти.
Цікавинкою цього місця можна вважати те, що під час будівництва альтанки не було використано жодного металевого цвяху. Споруда прикрашена колонами, різними карнизами та наддаховими шпилями. Зовні вона нагадує незвичайну ажурну будівлю. В узорах альтанки закодовані символи трипільської культури, містяться язичницькі символи сонця та продовження роду. Водночас із ними переплітаються символи християнства та юдаїзму.Починаючи із 2006 року, альтанка кілька разів змінювала свій колір та ремонтувалась. Саме тут розташовуються духові оркестри, котрі радують відомими мелодіями мешканців та гостей міста під час щорічного проведення Днів Європи у Сумах та Всеукраїнського фестивалю духової музики під назвою "Сурми конституції".Навесні 2010 року Сумська Альтанка перемогла в акції "Сім чудес міста Суми".