Україна- це країна дивовижна. А ось чому: " колись роздав Бог дари всім країнам, а Україна, вся в стрічках прийшла останньою. І тоді Бог сказав: " чому ж ти раніше не прийшла? Я всі таланти роздав, а ти? Ах! В мене ж є ще один талант! Пісня!". І тоді Україна зраділа, що в неї такий дар: пісня!" Тому Україна наділена співучістю і милозвучністю. Та не тільки Україна співуча, вона ще й гарна. На Україні є дуже гарні озера, одне з них: Синєвир. Також на Україні гарні звичаї та символи. Тож, любі українці, любіть свою країну!
Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
" колись роздав Бог дари всім країнам, а Україна, вся в стрічках прийшла останньою. І тоді Бог сказав: " чому ж ти раніше не прийшла? Я всі таланти роздав, а ти? Ах! В мене ж є ще один талант! Пісня!". І тоді Україна зраділа, що в неї такий дар: пісня!"
Тому Україна наділена співучістю і милозвучністю.
Та не тільки Україна співуча, вона ще й гарна. На Україні є дуже гарні озера, одне з них: Синєвир. Також на Україні гарні звичаї та символи.
Тож, любі українці, любіть свою країну!
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.