Синтаксичний розбір речення: коли мені кажуть «київ» ,я бачу дніпро,стоячи на володимирській гірці, я схиляюся над неосяжним простором, що відкривається моїм очам унизу, і в мені таке відчуття, неначе я- птах, мовби лечу я, розпластавши руки-крила, заточую великі кола над тим величним світом, який лежить унизу.
Схема:
Коли ( ), [ ], [ ], (що ), і [ ], неначе ( ), мовби ( ), (який ).
Питання треба ставити так: від першого головного і другого головного речень до першого підрядного (за якої умови?); від другого головного речення до другого підрядного (яким?); від третього головного речення до третього і четвертого підрядних (яке?); від четвертого підрядного речення до п"ятого підрядного (яким?).
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (сполучниковим підрядним і сурядним, безсполучниковим); 1 і 2 блоки складного речення поєднано сполучниковим сурядним зв"язком з єднальними відношеннями, що вказують на послідовність дій; 1 блок (перші чотири простих речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і неоднорідною): 1 просте речення - підрядне обставинне умови, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною; 3 просте речення - головне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 4 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 блок (останні чотири речення) - складнопідрядне речення з кількома підрядними з мішаною підрядністю (однорідною і послідовною): 5 просте речення - головне, двоскладне, поширене, неповне (пропущений присудок є), неускладнене; 6 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене; 7 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною та однорідними присудками; 8 просте речення - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.