Айвенго, отямившись, обвів мутним поглядом покої і хвилюючись запитав, чи не в Палестині він знову. 2. 3 2. З одного місця люди переходили на друге, шукаючи волі.
3. «Колесник прийшов!» — уголос вимовив Лошаков до сусіди, струснувши плечима.
4. Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.
5. Вранішнє сонце бігло, аж підплигувало попереду автобуса, що мчав до Гуляйполя, обганяючи травневий вітерець.
6. Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.
місця люди переходили на друге шукаючи воді (Панас Мирний) за
лесник прийшов!» - уголое вимовин Лошаков до сусіди струсуншина
чима (Панас Мирний). 4. Пішов козак сумуючи нікого не кину (Tuse
четко). 5 Вранішне сонце бігло аж дилигувало попереду автобуса
мечав до Гуляйля обганяючи травневий вітерець .
Літак пішов на зниження і незабаром, злегка підскакуючи, побіг на лижах і зупинився.
Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби, то ховаючись у низинах
Коні, почувши волю, шарпнули з копита, витяглися, і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви.
Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.
Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось.
Роман хотів вирватися, але капітан, міцно струснувши його, поставив на місце
Ще хвилину люди стояли тихо, немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись
Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу
Айвенго, отямившись, обвів мутним поглядом покої і хвилюючись запитав, чи не в Палестині він знову. 2. 3 2. З одного місця люди переходили на друге, шукаючи волі.
3. «Колесник прийшов!» — уголос вимовив Лошаков до сусіди, струснувши плечима.
4. Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.
5. Вранішнє сонце бігло, аж підплигувало попереду автобуса, що мчав до Гуляйполя, обганяючи травневий вітерець.
6. Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть.
місця люди переходили на друге шукаючи воді (Панас Мирний) за
лесник прийшов!» - уголое вимовин Лошаков до сусіди струсуншина
чима (Панас Мирний). 4. Пішов козак сумуючи нікого не кину (Tuse
четко). 5 Вранішне сонце бігло аж дилигувало попереду автобуса
мечав до Гуляйля обганяючи травневий вітерець .
Літак пішов на зниження і незабаром, злегка підскакуючи, побіг на лижах і зупинився.
Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби, то ховаючись у низинах
Коні, почувши волю, шарпнули з копита, витяглися, і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви.
Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.
Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось.
Роман хотів вирватися, але капітан, міцно струснувши його, поставив на місце
Ще хвилину люди стояли тихо, немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись
Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу