Модельер очень важен для того, чтобы люди могли носить красивую одежду. Следить за модой и проэктировать новые дизайны его задача. художник создает шедевры кисточкой и краской. Он передает мысли и чувства людей через полотно. Дизайнеру мы обязаны тем, что наши дома хорошо спланированы. улицы обустроенные. Его задача очень важна для всего мира. Продавец должен не только продавать. но и и заставлять людей купить тот или другой предмет. Дворник хоть и мало зарабатывает имеет огромное значение. Убирая улицы, он приносит красоту и порядок в нашу жизнь.
Ах, як давно не випадало йому бути в рідних місцях у вересні! І яка ж то радість — на все знайоме з дитинства дивитися ніби новими очима! Усе сприймати як першосвіт, усе сприймати як першоцвіт! Синім сяйвом світилися небеса, вода в трьох сільських ставках набрала однакового кришталевого кольору, попросторішали краєвиди полів. Звідки б не глянув — ніби бачиш увесь світ. Дерева в садках починають жовтіти, світяться на сонці солодкими медами рясні врожаї достиглих яблук, груш і слив, земля в городах поволі звільняється від овочевих багатств. Село стало лунким, як відро, у яке падають перші картоплини. Біля колодязів теж дзвеніли відра, але на свій лад — переливчасто, бо вже по-іншому, ніж улітку, дзвеніли металеві ланцюги, до яких вони прикріплювалися. І так само лункіше, ніж улітку, торохкотіли рідкісні нині в селі старенькі вози.
художник создает шедевры кисточкой и краской. Он передает мысли и чувства людей через полотно.
Дизайнеру мы обязаны тем, что наши дома хорошо спланированы. улицы обустроенные. Его задача очень важна для всего мира.
Продавец должен не только продавать. но и и заставлять людей купить тот или другой предмет.
Дворник хоть и мало зарабатывает имеет огромное значение. Убирая улицы, он приносит красоту и порядок в нашу жизнь.
Дерева в садках починають жовтіти, світяться на сонці солодкими медами рясні врожаї достиглих яблук, груш і слив, земля в городах поволі звільняється від овочевих багатств. Село стало лунким, як відро, у яке падають перші картоплини. Біля колодязів теж дзвеніли відра, але на свій лад — переливчасто, бо вже по-іншому, ніж улітку, дзвеніли металеві ланцюги, до яких вони прикріплювалися. І так само лункіше, ніж улітку, торохкотіли рідкісні нині в селі старенькі вози.