Якщо би з мови зникли прикметники, не існувало б таких творів, як етюд, адже справжній опис природи без прикметників неможливий. Слова б не набували барв, емоцій та почуттів. Фактично прикметник - це опис слова, і якби його не стало, текст був би манірним набором слів, з яких виходить речення. Такі твори, як "Лось" Євгена Гуцала набули б сірих тонів, адже такі оповідання, як правило, є багато яскравих прикметників. Вірші і не були б віршами, адже поезія без опису не може існувати. Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.
Отож прикметник - це частина мови, яку неможливо замінити.
На мою думку, повинен.
Адже українознавство — це не тільки вареники, борщ та гопак на самодіяльній сцені. Це знання про наш народ, це пізнання історії, культури наших предків. Це єдність з попереднім поколінням українців, їх духовним світом. Українознавство — це знання історії України, її фольклору, літератури, мистецтва тощо.
Зневажаючи свій народ і його знання, нехтуючи його традиціями, не можливо почувати себе українцем. Створити справді горду й незалежну державу, заслужити її повагу в світі зможуть лише ті її громадяни, кожен з яких відчуватиме в собі справжню українську душу.