Усе частіше в освітянській спільноті доводиться чути термін «academic integrity» або ж «академічна доброчесність». Шкода, що більшість української молоді просто не розуміє значення цих слів. Годі й мовити про їх впровадження як інструменту забезпечення якості освіти.
Тінейджер із базовими знаннями англійської скаже, що витоки цієї концепції йдуть із заходу. І ця думка не буде хибною, адже в перекладі іменник integrity означає «довершеність, повнота, цілісність». У поєднанні з прикметником academic отримуємо ознаку належності до школи чи університету, процесів навчання та мислення.
Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ “Фундаментальні цінності академічної доброчесності”. За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти шістьом фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
•академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
•Фабрикація– фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
обман– надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
списування– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
•Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.
Начебто нічого складного. Але чомусь проблема академічної недоброчесності є актуальною для української освіти. Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви нечесності й корупції мають місце, але визнавати їх системними проблемами адміністрації ВНЗ не готові. Основною причиною, безумовно, є необізнаність нашої молоді, хибне розуміння цінностей.
Задля вирішення цих проблем було створено Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP project). Його розпочали Американські ради з міжнародної освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства США. Проект охопив 10 українських університетів – із різних регіонів і з різними характеристиками. Звичайно, для разючих змін цього недостатньо, проте вже сформувалася група студентів, яка чітко розуміє актуальність, цінність та корисність доброчесності загалом, а тим більше академічної, і поширює ці ідеї. Усі ми хочемо в Європу, охоплені ідеєю вестернізації. Та чи можлива вона без фунтаментально важливих змін у ставленні до освіти? Безперечно, ні.
Сьогоднішня тема складна. Для деяких людей сьогодні прозвучать елементарні речі, які вони виконують кожного дня навіть не задумуючись. А для деяких — це буде справжнє відкриття, це те, на що можливо хтось зовсім і ніколи не звертав увагу, але збирав врожай з ділових невдач.
Психологи кажуть, що будь-яка дія людини є вираженням її внутрішньої суті. Тобто якою людина є насправді, те вона і виражає у свої повсякденних діях. Наші най ші звички, дії, рухи, слова, метод письма — це все дає нашим співрозмовникам певну інформацію про нас.
Сьогодні я б хотіла, щоб за до цієї статті ви напрацювали одну дуже корисну звичку — вміння користуватися своїм ім'ям. Ми не будемо говорити про глобальні речі як от особистий бренд. Ми будемо говорити як і де писати своє власне ім'я і на що це впливає на прикладі пошуку роботи чи персоналу. Бо ми знаємо своє ім'я все життя, але інколи не вміємо повноцінно ним користуватися.
Колись я працювала в одній великій міжнародній компанії. Коли я телефонувала в якусь організацію чи компанію, я представлялася "Доброго дня, вам телефонує Юлія Шишенко із компанії "Х". Річ у тому, що ця компанія є дуже відомою, її бренд знають всі. А значить і мої питання вирішувалися першочергово і дуже якісно. Бо за моїм ім'ям стояла велика компанія зі своїм великим ім'ям. За моїми помилками, діями чи запитаннями також стояла компанія.
Коли я почала працювати самостійно, то за моєю спиною вже нікого не було. Приходилося самостійно телефонувати першим клієнтам і називати своє власне ім'я, яким ти відповідаєш за все, а не тільки за якість своєї роботи. І тоді я почала задумуватися про значення мого власного імені і про те як я можу його використовувати.
З того часу я розробила чимало методів та принципів, з якими ділюся з кандидатами на кар'єрних консультаціях. А деякими поділюся і з вами.
В налаштуваннях будь-якого поштового сервісу є можливість вказати правильно: Ім'я Прізвище (окрім деяких версій програми Outlook, де технічно немає функції зміни імені).
Усе частіше в освітянській спільноті доводиться чути термін «academic integrity» або ж «академічна доброчесність». Шкода, що більшість української молоді просто не розуміє значення цих слів. Годі й мовити про їх впровадження як інструменту забезпечення якості освіти.
Тінейджер із базовими знаннями англійської скаже, що витоки цієї концепції йдуть із заходу. І ця думка не буде хибною, адже в перекладі іменник integrity означає «довершеність, повнота, цілісність». У поєднанні з прикметником academic отримуємо ознаку належності до школи чи університету, процесів навчання та мислення.
Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ “Фундаментальні цінності академічної доброчесності”. За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти шістьом фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
•академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;
•Фабрикація– фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;
обман– надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
списування– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;
•Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.
Начебто нічого складного. Але чомусь проблема академічної недоброчесності є актуальною для української освіти. Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви нечесності й корупції мають місце, але визнавати їх системними проблемами адміністрації ВНЗ не готові. Основною причиною, безумовно, є необізнаність нашої молоді, хибне розуміння цінностей.
Задля вирішення цих проблем було створено Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP project). Його розпочали Американські ради з міжнародної освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства США. Проект охопив 10 українських університетів – із різних регіонів і з різними характеристиками. Звичайно, для разючих змін цього недостатньо, проте вже сформувалася група студентів, яка чітко розуміє актуальність, цінність та корисність доброчесності загалом, а тим більше академічної, і поширює ці ідеї. Усі ми хочемо в Європу, охоплені ідеєю вестернізації. Та чи можлива вона без фунтаментально важливих змін у ставленні до освіти? Безперечно, ні.
YULIA SHYSHENKO
Сьогоднішня тема складна. Для деяких людей сьогодні прозвучать елементарні речі, які вони виконують кожного дня навіть не задумуючись. А для деяких — це буде справжнє відкриття, це те, на що можливо хтось зовсім і ніколи не звертав увагу, але збирав врожай з ділових невдач.
Психологи кажуть, що будь-яка дія людини є вираженням її внутрішньої суті. Тобто якою людина є насправді, те вона і виражає у свої повсякденних діях. Наші най ші звички, дії, рухи, слова, метод письма — це все дає нашим співрозмовникам певну інформацію про нас.
Сьогодні я б хотіла, щоб за до цієї статті ви напрацювали одну дуже корисну звичку — вміння користуватися своїм ім'ям. Ми не будемо говорити про глобальні речі як от особистий бренд. Ми будемо говорити як і де писати своє власне ім'я і на що це впливає на прикладі пошуку роботи чи персоналу. Бо ми знаємо своє ім'я все життя, але інколи не вміємо повноцінно ним користуватися.
Колись я працювала в одній великій міжнародній компанії. Коли я телефонувала в якусь організацію чи компанію, я представлялася "Доброго дня, вам телефонує Юлія Шишенко із компанії "Х". Річ у тому, що ця компанія є дуже відомою, її бренд знають всі. А значить і мої питання вирішувалися першочергово і дуже якісно. Бо за моїм ім'ям стояла велика компанія зі своїм великим ім'ям. За моїми помилками, діями чи запитаннями також стояла компанія.
Коли я почала працювати самостійно, то за моєю спиною вже нікого не було. Приходилося самостійно телефонувати першим клієнтам і називати своє власне ім'я, яким ти відповідаєш за все, а не тільки за якість своєї роботи. І тоді я почала задумуватися про значення мого власного імені і про те як я можу його використовувати.
З того часу я розробила чимало методів та принципів, з якими ділюся з кандидатами на кар'єрних консультаціях. А деякими поділюся і з вами.
В налаштуваннях будь-якого поштового сервісу є можливість вказати правильно: Ім'я Прізвище (окрім деяких версій програми Outlook, де технічно немає функції зміни імені).