Синтаксичний розбір речення: у ньому кожен охочий зможе придбати деталі,необхідні для створення й удосконалення свого "домашнього" робота, чемного й слухняного​

ответ:Люди часто думають i говорять про те, що таке особистiсть. Це завжди

цiкаво й завжди хвилює, адже всi ми люди й живемо серед людей.

Так, у всiх рiзнi професiï, заняття й посади, усi виконують

неоднаковi завдання. Але ким би хто з нас не був, вiн, насамперед,

особистiсть, а вже потiм носiй якоï-небудь суспiльноï

функцiï. Що таке особистiсть? У чому проявляються ïï

якостi?

Бути особистiстю — значить зберiгати здатнiсть

орiєнтуватися в рiзноманiттi знань i ситуацiй i вiдповiдати за

свiй вибiр, зберiгати своє неповторне я. Чим богаче мир i чим

складнiше життєвi ситуацiï, тим актуальнiше проблема волi

вибору власноï життєвоï позицiï. Зберегти свою

неповторнiсть, залишитися самим собою навiть у самих складних умовах

людин може, тiльки залишаючись особистiстю

Вiльно i невимушено почуває себе в сучасному життi той, хто

постiйно вчиться орiєнтуватися в нiй, обирати для себе цiнностi,

що вiдповiдають особистим здатностям i схильностям i не суперечним

правилам людського спiлкування. Людина має величезнi можливостi

для сприйняття культурних i духовних цiнностей i для власного

самовдосконалення. Щоб стати особистiстю, кожна людина повинен постiйно

розвиватися, займатися самовихованням. I кожний це знає й

намагається розiбратися в собi, зрозумiти себе, осягти себе,

осягти свiй внутрiшнiй мир. Ми намагаємося зiставляти себе з

навколишнiми, спiввiдносити особисте життя iз суспiльноï, свiй

iнтерес до миру з iнтересом його до себе, щоб вiдповiсти на головнi з

головних питань: який я? як i для чого я живу? чи всi я вiдкрив у собi?

Кожна людина сам повинен себе виховувати. Нiхто не прийде й не

скасує в ньому недоброзичливiсть, заздрiсть, лицемiрство,

жадiбнiсть, страх перед вiдповiдальнiстю, непоряднiсть Головним у

духовнiй культурi особистостi можна вважати активне, творче вiдношення

до життя: природi, суспiльству, iншим людям, собi самому. Нам, що

вступає в життя, треба знати про те, що культура людини не повинна

бути зведена тiльки до начитаностi, ерудицiï, хоча й це дуже важливо-

Культуру людини неважко оцiнити. Опанувати культурою може тiльки

дiяльна, активна людина, що вiдкрила для себе всього ïï

багатства. Мистецтво й лiтература , традицiï й звичаï дуже

повчальнi i ïхнє знання полегшує життя

Але є ознака духовноï культури особистостi, що дуже важливий,

— готовнiсть людини до самовiддачi й самопожертви. Турбота про

людей i прагнення до м повиннi стати не тiльки добрими

словами, але й добрими справами. Протягом всього життя потрiбно

формувати й розвивати в собi кращi якостi й переборювати тi, що

заважають розкриттю особистостi, ïï самоствердженню в

колективi. На жаль, багато хто вважають, що свобода особи — це

воля не дотримуватися встановлених у суспiльствi законiв, порядку. Але

таке поводження замiсть користi приносить тiльки шкода, причому

страждає не тiльки сама людина, але й навколишнi його люди

У життi всяке буває. Закривати ока на ïï труднощi,

випробування, тяготи не можна. Кожному з нас доводиться

разочаровиваться, страждати, зневiрятися в себе, мучитися каяттями

совiстi, бути винуватим i бути без причини скривдженим. Але потрiбно

навчитися переборювати бiль вiд образ i несправедливостi й виносити з

пережитий урок. У подоланнi труднощiв загартовується характер,

здобувається життєвий досвiд. Якщо людина всiм цим

опанує, вiн зумiє правильно вибрати життєву позицiю,

буде вiдрiзняти головне вiд другорядного, виховає в собi силу волi

Нiколи не потрiбно забувати про неминущi цiнностi. А ще дуже важливо

навчитися вимогливостi до себе, вiдданостi справi, проходженню боргу,

вiрностi дружбi й протистоянню злу, повазi до старшого й служiнню

своïй краïнi. Щоб стати особистiстю, кожному необхiдно уважно

вдивлятися в себе й у життя. Дуже важливо виховати в собi єднiсть

слова й справи, не забувати, що будь-яка ситуацiя — це

своєрiдна школа поводження в житті.

Объяснение:

Я вважаю , що не кожну людину можна назвати особистістю. По - перше, людина яка не має своєї думки , не можна назвати особистістю. Якщо людина завжди з усім погоджується , не маючи своєї думки , це дуже погано. По друге , особистість поважає людей , що її оточують. Неважливо, добре чи погано людина відноситься до тебе , але ти повинен мати стриманість , щодо цієї людини. Також це залежить від рівня вихованості. Навіть якщо тобі неприємно спілкуватися з нею , будь ввічливим. Отже , кожна людина обирає бути їй особистістю чи ні , це вже діло кожної людини.