2.Вона говорила запинаючись і від зусиль моі щила чоло(запинаючись-обставина, розділових знаків немає)
3. Ліси загорялись пожежею, горіли не стліваючи.( не стліваючи-обставина)
4.Аж тоді Крі~ хоч і огинаючись, і позираючи скоса на Іжака, видобувся з пори і сів біля ш близє.нько(кома після огинаючись, обставина-огинаючись, позираючись, близенько)
5.По цих словах Кріт аж затремтів, а, перетремтівши, сказав
6.Виєнєі гудуть вітри гримучі, дроти ридають на стовпах. І, розметавши крил« ту и мє.туть порошею в сстепа"(в степах-обставина)
I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
1.вона сиділа замислившись (замислившись-обставина, розділових знаків немає)
2.Вона говорила запинаючись і від зусиль моі щила чоло(запинаючись-обставина, розділових знаків немає)
3. Ліси загорялись пожежею, горіли не стліваючи.( не стліваючи-обставина)
4.Аж тоді Крі~ хоч і огинаючись, і позираючи скоса на Іжака, видобувся з пори і сів біля ш близє.нько(кома після огинаючись, обставина-огинаючись, позираючись, близенько)
5.По цих словах Кріт аж затремтів, а, перетремтівши, сказав
6.Виєнєі гудуть вітри гримучі, дроти ридають на стовпах. І, розметавши крил« ту и мє.туть порошею в сстепа"(в степах-обставина)
.
Объяснение:
I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам.
— Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi.
Нижче, лiворуч, був рай, обнесений товстелезним кам'яним муром.
В його очах, обведених тiнями голоду, з'явилася давня усмiшка життєлюба, а в моїх — сльоза...
Веселi й забрьоханi, входимо в лiс.