Говорити на різних мовах (різними мовами) — не розуміти один одного. Утрачати мову — на якийсь час позбуватися здатності говорити. Держати слово — 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку. Поперхнутися словом — раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку. Держати (тримати) язик за зубами — мовчати, зберігати таємницю. Гострий язик — влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова. Обливати брудом — несправедливо звинувачувати когось у чомусь, ганьбити, обмовляти, неславити. Переводити розмову на щось інше — заговорювати зуби. Сипати словами як горохом — говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Сипатися з язика — вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).
Спинюсь, не тямлю, що вона за диво, -
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є - дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна. (Ліна Костенко)...
Прийшов -
І весь базар нікчемний розігнав,
І сміло до Коня побрався потихеньку,
Все свистячи, повагом, помаленьку,
Все гладив, подивлюсь - уже і загнуздав.(Є. Гребінка)
Пильно й ненастанно політь бур'ян
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям. (М.Рильський)
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо! (Л. Українка)
Всюди добре, а вдома найкраще. (Прислів’я)