Місто Київ — столиця України. Київ з любов’ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним Київ буває весною, коли буйна зелень уривається у місто. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни замиловуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов’ю згадує про це місто, хоче ще приїхати до нього. Кияни та гості міста полюбляють прогулюватися по головній вулиці столиці — Хрещатику, який після реконструкції викликає захоплення. А як прикрашає столицю могутній Дніпро та мости, перекинуті через нього. У Києві збереглися унікальні історичні пам’ятники архітектури. Це і Софійський собор, і Києво-Печерська лавра, і фрагменти Золотих воріт, і багато ще соборів та церков. Київ є центром науки, освіти, культури та промисловості. В навчальних закладах вчитися дуже престижно. Місто Київ є одним з небагатьох міст України, дефункціонує метро. Я дуже радий, що столицею України є таке славетне місто, котре я дуже люблю. Нехай у віках процвітає наше улюблене місто!
1. Робота йтиме(недок. 3 особа.однина) якщо сидіти(недок. інфінітив) й чекати(недок. інфінітив)
2. Коли я не горітиму(недок. 1 особа.однина), ти не горітимеш(недок. 2 особа. однина), коли ми не горітимемо( недок. 1 особа. множина), то хто ж тоді буде світити?
3. Мені до скону отчий край здаватиметься(недок. 3 особа. однина) раєм
4. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме(недок. 3 особа. однина), хапатиме(недок. 3 особа. однина) жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься(недок. 3 особа. однина) й росою умиватиметься (недок. 3 особа. однина).
5. Неначе пісні вічної рядки, дзвенітимуть (недок. 3 особа. множина) дороги під тобою.
6. Сонце ронить(недок. 3 особа. однина) з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні.
7. І скільки ви пливтимете(недок. 2 особа. множина), весь час вітатимуть(недок. 3 особа. множина) вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкатиме( недок. 3 особа. однина)на вашу честь перепел і дерчатиме( недок. 3 особа. однина) деркач.
1. Робота йтиме(недок. 3 особа.однина) якщо сидіти(недок. інфінітив) й чекати(недок. інфінітив)
2. Коли я не горітиму(недок. 1 особа.однина), ти не горітимеш(недок. 2 особа. однина), коли ми не горітимемо( недок. 1 особа. множина), то хто ж тоді буде світити?
3. Мені до скону отчий край здаватиметься(недок. 3 особа. однина) раєм
4. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме(недок. 3 особа. однина), хапатиме(недок. 3 особа. однина) жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься(недок. 3 особа. однина) й росою умиватиметься (недок. 3 особа. однина).
5. Неначе пісні вічної рядки, дзвенітимуть (недок. 3 особа. множина) дороги під тобою.
6. Сонце ронить(недок. 3 особа. однина) з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні.
7. І скільки ви пливтимете(недок. 2 особа. множина), весь час вітатимуть(недок. 3 особа. множина) вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкатиме( недок. 3 особа. однина)на вашу честь перепел і дерчатиме( недок. 3 особа. однина) деркач.