Синтаксичний розбір та схема речення.Тимко взявся за косу і вже хотів шаркнути нею по траві ,але потім озирнувся щоб поглянути ще раз, чи вже далеко відійшла Орися.
Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за до слова самий.
Наприклад: самий холодний - найхолоднiший.
Основа прикметника може зазнавати змiн за творення простої форми вищого ступеня порiвняння з суфiксом -ш-:
Суфiкси -к-, -ок-, -ен- випадають: широкий - ширший;
г, ж, з + ш = жч: вузький - вужчий;
с + ш = щ (шч): високий - вищий.
Винятки: легкий – легший, довгий – довший.
Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка: великий, бідний, лисий цікавий, гучний, товстий чесний, білий, гнідий малесенький, злий, глибокий Форми ступенів порівняння утворюють лише якісні прикметники.
Не утворюють форми ступенів порівняння прикметники: лисий (абсолютно ознака), гнідий (масть тварини), малесенький (суфікс -есеньк-).
Дорослі завжди кажуть, що хотіли б повернутися у старі часи. Начебто тоді було краще жити: люди були добріші, а трава, відома річ, зеленіша. Однак, мені здається, річ зовсім не в оточенні. Мабуть, самі дорослі були колись іншими. Юність – весна життя, тож люди у цю пору ставляться одне до одного із відкритим серцем і зір мають гостріший, тож бачать і добрість, і яскраву зелень навколо.
Дивною мені здається ностальгія дорослих за юністю. Бо ж будучи підлітками самі, вони, мабуть, хотіли швидше подорослішати. У цьому віці усвідомлюєш тільки переваги дорослого життя. В юності думаєш, що доросла людина має повну свободу вибору, бо на неї не тиснуть батьки, вчителі тощо. Насправді ж разом із свободою приходить і відповідальність: як за себе, так і за інших.
Особисто мене не лякають майбутні обов’язки, що множаться із віком. Адже людина, тим паче доросла, має вміти гармонізувати своє життя. У Біблії є мудрі слова: “Будьте, як діти”. Йдеться, звичайно ж, не про забавки та пустування. Цей заклик не такий простий, яким може здатися на перший погляд. Йдеться про мистецтво балансувати між дитячою відкритістю й безпосередністю та дорослою відповідальністю та організованістю. Таке поєднання, здається, цілком можливе й природнє.
Кожен етап життя людини має свої переваги та недоліки. Головне, не жалкувати про минуле та вірити у краще майбутнє. Радіти від згадки про роки юності та користатися перевагами цієї доби, поки ти не подорослішав. Якщо усвідомити це, то людина буде впевнено крокувати життєвим шляхом, не озираючись із сумом чи жалем на вчорашній день.
Якiснi прикметники в українськiй мовi утворюють ступенi порiвняння.
Вищий ступінь
Проста форма
основа або корінь прикметника + суфікси -ш-, -іш-
холодний - холодніший,
глибокий - глибший
Складена форма
Слова більш, менш
+ прикметник у початковій формі
більш холодний,
менш глибокий
Найвищий ступінь
Проста форма
Префiкс (що-, як-) най-
+ прикметник вищого ступеня простої форми
найхолоднiший,
найглибший
Складена форма
Слова найбiльш, найменш + прикметник у початковiй формi
або
слова вiд усiх, за всiх, над усе + прикметник вищого ступеня простої форми
найбiльш холодний,
найменш глибокий,
холоднiший за всiх
ЗНО Помилкою є утворення ступенiв порiвняння прикметникiв за до додавання слiв бiльш, менш, найбiльш, найменш до простої форми вищого ступеня.
Наприклад: бiльш холоднiший - бiльш холодний, найменш глибший - найменш глибокий.
Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за до слова самий.
Наприклад: самий холодний - найхолоднiший.
Основа прикметника може зазнавати змiн за творення простої форми вищого ступеня порiвняння з суфiксом -ш-:
Суфiкси -к-, -ок-, -ен- випадають: широкий - ширший;
г, ж, з + ш = жч: вузький - вужчий;
с + ш = щ (шч): високий - вищий.
Винятки: легкий – легший, довгий – довший.
Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка: великий, бідний, лисий цікавий, гучний, товстий чесний, білий, гнідий малесенький, злий, глибокий Форми ступенів порівняння утворюють лише якісні прикметники.
Не утворюють форми ступенів порівняння прикметники: лисий (абсолютно ознака), гнідий (масть тварини), малесенький (суфікс -есеньк-).
Дорослі завжди кажуть, що хотіли б повернутися у старі часи. Начебто тоді було краще жити: люди були добріші, а трава, відома річ, зеленіша. Однак, мені здається, річ зовсім не в оточенні. Мабуть, самі дорослі були колись іншими. Юність – весна життя, тож люди у цю пору ставляться одне до одного із відкритим серцем і зір мають гостріший, тож бачать і добрість, і яскраву зелень навколо.
Дивною мені здається ностальгія дорослих за юністю. Бо ж будучи підлітками самі, вони, мабуть, хотіли швидше подорослішати. У цьому віці усвідомлюєш тільки переваги дорослого життя. В юності думаєш, що доросла людина має повну свободу вибору, бо на неї не тиснуть батьки, вчителі тощо. Насправді ж разом із свободою приходить і відповідальність: як за себе, так і за інших.
Особисто мене не лякають майбутні обов’язки, що множаться із віком. Адже людина, тим паче доросла, має вміти гармонізувати своє життя. У Біблії є мудрі слова: “Будьте, як діти”. Йдеться, звичайно ж, не про забавки та пустування. Цей заклик не такий простий, яким може здатися на перший погляд. Йдеться про мистецтво балансувати між дитячою відкритістю й безпосередністю та дорослою відповідальністю та організованістю. Таке поєднання, здається, цілком можливе й природнє.
Кожен етап життя людини має свої переваги та недоліки. Головне, не жалкувати про минуле та вірити у краще майбутнє. Радіти від згадки про роки юності та користатися перевагами цієї доби, поки ти не подорослішав. Якщо усвідомити це, то людина буде впевнено крокувати життєвим шляхом, не озираючись із сумом чи жалем на вчорашній день.