Синтаксичний розбір всіх речень 1 Ми ж, ті, хто живе нині, відповідальні як за минуле, так і за майбутнє. 2 Відповідальні перед тими, хто творив підвалини нашої державності 3 Ні, історію творимо ми — повсюди і щогодинно.
А)марія сиділа, наступивчи на свої густі темні бровиб) хвилюючись ,тимко розповідав про свої перші подвигив) а ми ще довго, до пізньої доби, вели бесідуг)гуркіт канонади ревів не перестаючиприкладка не відокремлюється в реченніа)подув пустотливий вітрець той віщун світанняб)ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуваннямв) старі липи могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горбиг)доцвітали конвалії в травах голуюої весни прапорид)дзвіночок сміху мій син прокидається вранці( цих реченях пропущені розділові знаки)3)потрібно відокремити додаток в реченні (розділові знаки пропущено)а)ягід навколо особливо дикої малини була сила-силеннаб)він говорив не поспішаючи з крижаним спокоємв)оповідач не втомний дід наум знавець на кухарстві і пиятцві розказував билиці й небелиціг)опріч гафійки було ще два наймитид)степ оповитий тишею дихав пахощами розсіяних трав4)потрібно відокремити означення в реченні(розділові знаки пропущені)а)налякане заколотом гайвороння, знялось із сусідньої стріхи й било крилами над обсипаною стріхоюб)у лиці, в очах, було розлите щось гостре ,палке й гаряче ,було видно розум із завзяттям і трохи зі злістюв)на тракторі сиділа дівчинка, кругловидна закіптюжена у засмальцьованім комбінезоні, в червоній як шмат полум*ям косинціг)листатий чауш або волове око як його в них звуть буйно розрісся цієї веснид)спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку
Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (панас мирний) річка синіє, зітхає, сміється (м. рильський) ; розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (м. стельмах) . а душа нашої людини проста, без хитрощів (о. корнійчук) . хмари пливли за вершини казбека і затьмарювали місяць (в. собко) . дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (о. войченко) . христина повернулась додому стомлена, але щаслива
