Синтаксичний розбiр речень:
1. Утриматись не можу від спокуси до неба зір з надією звести
трикутником летять додому гуси немов солдатські стомлені листи
(П. Засенко). 2. Дощ давно вже перестав хмари розійшлися виплив
ясний місяць заглянув у вікна а на долівці по стінах розмальовував
чудні якісь узори-виводи (Панас Мирний). 3. Відчинила двері вітер
як дмухне аж засвистів (Марко Вовчок). 4. Хай зрозуміє тут твоя
дитина до дідових і бабиних пісень подібна дуже мова солов'їна
(С. Пушик). 5. Приливали доріженьку вона все куриться розважали
рідну неньку вона все журиться (Нар. творчість). 6. Я чув легенду
Прометей добув вогонь для всіх людей (М. Упеник
Объяснение:
хз может не то почитай может понрав:)
Прийшла в наш ліс чарівниця Осінь. Змахнула вона своєю чарівною паличкою, і стали там відбуватися справжні дива.
Листя берізок перетворилося на золоті монетки, листя кленів — на різнокольорові зірки, листя липи — на жовті сердечка, листя осик — на червоні ліхтарики. А на горобині з’явилося намисто з яскраво-червоних ягід.
Маленький паж — осінній вітерець — теж вирішив трошки поворожити, але захопився. І полетів на землю золотий дощ. Обсипалися золоті монетки, помаранчеві й червоні зірки, жовті сердечка. Поникли берізки, затремтіли осики, зітхнули клени. Красуня Осінь, щоб хоч трохи порадувати лісових мешканців, підхопила опале листячко та змусила його танцювати в осінньому вальсі листопаду. А потім виткала з нього строкатий килим і вкрила ним лісові доріжки та стежини.
Сумно, але неймовірно гарно.
Hy що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого...
Ads by optAd360
А серце б'ється, ожива,
Як їх почує...
Т. Шевченко
Мова — найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в житті кожного з нас .
Знання рідної мови — перша ознака освіченої людини. Як приємно спілкуватися з людиною, яка правильно висловлює свої думки, користуючись усіма багатими відтінками рідної мови. Добре тому жити, хто вміє гарно говорити, — стверджує народна мудрість. І, навпаки, співчуття викликає людина, яка не удосконалює своє мовлення.
Що б сталося з нами, якби ми раптом втратили мову? Усюди панувала б тиша. Люди не змогли б спілкуватися й виконувати роботу. Весь світ онімів би.
Отже, мова відіграє важливу роль у нашому житті. З її до ми думаємо, спілкуємось, без неї не зможемо існувати. Мову слід не лише любити, але й берегти. Особливо таку милозвучну, як українська — зіткану зі співучих слів, наповнену красою.
І журлива вона, і піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
і Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
рідна мова — основа життя