Скільки рядів однорідних членів є у поданому реченні? У прозорому зимовому повітрі відчувається запах солом’яного диму, варених сухофруктів, пшеничної каші та печеного хліба і пирогів.
Великдень...Це дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів: Великий і День. Справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус Христос - наш Бог та покровитель.
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні.
Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор.
Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. Мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже класно. Я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме Великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує.
"Школа - це ваш другий дім", - кажуть вчителі. І напевно вони праві. Адеж саме тут ми стаємо справжніми Людьми.
Часто мені запитують, чи подобається мені наввчатися .Відповідь на че питання у мене однозначна - дуже. Я дуже люблю школу адже під час навчання я здбуваю нові знання та навички, які знажобляться мені у подальшому житті, находжу спільну мову з однокласниками та дружу з ними, пізняю ще досі повністю не відкритий для мене світ.
Не знаю чому, але інші діти мого віку не полюбляють школу. Непавно вони просто не хочуть робити уроки, а це говорить про їхню лінь та нецілеспрмованість. Як щодо мене, то я також інколи не хочу робити уроки, але із дуку у голові "ТРЕБА" приступаю до виконання домашнього завдання. Можливо зараз у мене не дуже високі бали, але в майбутньому я буду старатися більше.
Отож, школа для мене дійсно як другий дім, який я дуже люблю за його тепло з боку вчителів, турботу та дружбу.
Великдень...Це дуже важливе свято як усього світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з 2 слів: Великий і День. Справді цей день є величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус Христос - наш Бог та покровитель.
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці перешого тисячоліття, з приходом християнства й святкується сьогодні.
Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші як звичайного дня просто сидять та дивляться телевізор.
Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої години ранку, ми прокидаємося та йдемо до церква зі святковими кшиками, щоб посвятити паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів. Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати. Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і тато звонять своїм друзям та родичам і організовують пікнік. Мені це дуже подобається адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів, братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже класно. Я із великим-првеликим задоволенням можу сказати, що саме Великдень - це моє улюблене свято, який єднає нас та зближує.
"Школа - це ваш другий дім", - кажуть вчителі. І напевно вони праві. Адеж саме тут ми стаємо справжніми Людьми.
Часто мені запитують, чи подобається мені наввчатися .Відповідь на че питання у мене однозначна - дуже. Я дуже люблю школу адже під час навчання я здбуваю нові знання та навички, які знажобляться мені у подальшому житті, находжу спільну мову з однокласниками та дружу з ними, пізняю ще досі повністю не відкритий для мене світ.
Не знаю чому, але інші діти мого віку не полюбляють школу. Непавно вони просто не хочуть робити уроки, а це говорить про їхню лінь та нецілеспрмованість. Як щодо мене, то я також інколи не хочу робити уроки, але із дуку у голові "ТРЕБА" приступаю до виконання домашнього завдання. Можливо зараз у мене не дуже високі бали, але в майбутньому я буду старатися більше.
Отож, школа для мене дійсно як другий дім, який я дуже люблю за його тепло з боку вчителів, турботу та дружбу.