Скільки сполучників у реченні:
На Місяці і люди, і земни предмети важать у шість разів менше, тому що Місяць легший за
Землю йменший за нет!​

Люди різних професій не можуть обійтись один без одного. Як наприклад пекар не може спекти смачний хліб без:борошна, води, печі, тощо. А борошно не може саме з'явитись, спочатко треба зібрати пшеницю. Її збирае тракторист. Для того щоб хліб приготувався треба його покласти до печі. Саму печку роблять механіки, потім вона проходить перевірку. І лише потім потрапляе да пекарні. Тобто щоб зробити хліб треба:Хлібороб,Пекар,Механік,Тракторист, тощо. Тому я зробила такі висновки:Люди різних професій не можуть обійтися один без одного!

 Розмовляй рiдною мовою – своєю i свого народу: скрiзь, де її розумiють, з усiма, хто її розумiє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привiлеїв, лукавої похвали – це зрада свого народу.Ставлення до рiдної мови має бути таким, як до рiдної матерi: її люблять не за якiсь принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.Сiм'я – первинна клiтина нацiї. Щоб вона не омертвiла i не вiдпала вiд нацiонального органiзму, її має живити культ рiдної мови. Тому розмовляй у сiм'ї мовою своєї нацiї. Не вмiєш – учись. Прищеплюй дiтям ставлення до мови як до святинi, найдорожчого скарбу. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Нiколи не зупиняйся у вивченнi рiдної мови. У кожного в хатi завжди мають бути українськi книжки, журнали, газети. Не забудь i про дитячi видання. Хай звучить у твоїй хатi українське слово з теле- i радiоприймачiв.
Пiдтримуй усi починання окремих осiб i громадськостi, спрямованi на утвердження українськоi мови. Не будь байдужим до найменших виявiв обмежень чи зневаги української мови. Стався до iнших мов так, як би ти хотiв, щоб ставились до твоєї рiдної мови.
 Бережи своє iм'я та iмена своїх близьких вiд лакейських деформацiй за чужомовним зразком. Пестлива форма власних iмен, особливо дитячих, не повинна виходити за межi української мови, нацiональної традицiї. 
 Пам'ятай: найкращi вчителi мови для тебе – це мати i батько.
  У наш час доволi поширенi змiшанi шлюби. Цiлком природно, що в таких сiм'ях виникає проблема вибору мови. В iдеалi тут повиннi звучати обидвi мови, однак не в якомусь змiшаному виглядi, а кожна – у своєму лiтературному варiантi. Батьки в таких сiм'ях повиннi використовувати обидвi мови не просто для спiлкування, а як засiб залучення своїх дiтей до багатств духовної культури обох народiв.
 Незнання рiдної мови не звiльняє тебе вiд обов'язку i не позбавляє права боротися за неї, за те, щоб твої дiти i внуки мали можливiсть знати i користуватися мовою свого народу.  Вивчай iншi мови. Це дасть можливiсть не тiльки оволодiти ключами до скарбниць духовностi iнших народiв, але й об'єктивно оцiнити свою мову, її сильнi та слабкi сторони. 
Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для утвердження i розвитку рiдної мови, сприяти тому, щоб вона зайняла гiдне мiсце серед авторитетних мов свiту.
Немає кращого i легшого справити приємнiсть чужiй людинi, як розмовляти з нею її мовою, особливо коли це мова «недержавна», «непристижна», «мала».
  Якщо ти українець i живеш поза Україною, не дай використати себе для денацiоналiзацiї народу, серед якого перебуваєш, а тим бiльше – для боротьби з його намаганням утвердитись на шляху самостiйного розвитку. Нашому поколiнню випало складне i вiдповiдальне завдання – вiдродження української мови, державностi, нацiї.