Скільки сягає око усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижана пус- теля нагадує розбурхане море хвилі якого раптом скам'яніли замерзли.
Це порівняння викликають мільйони торосів крижин що стирчать по-
ламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистих
полів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здається
що це аеродроми які виготувала сама природа.
На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підно-
силася невеличка хатина побудована людською рукою. Стіни й покрівля
хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудована з криги.
Поруч стояв намет а біля нього – якась коробка й тичка з флюгером (За
М. Трублаїні).

ЗАВДАННЯ:
III. Підкресліть слова, які слугують засоба-
ми міжфразного зв'язку в тексті. Назвіть і
Поясніть ці засоби зв'язку.
​

народна дума "Сестра і брат"
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.

"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала

Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...

...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...

...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...

Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительст­во, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, нав­чальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, зав­чений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка вира­жає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведе­ного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виді­ляється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, за­воднити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) sa­mt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.

Объяснение: