Вона дуже гарна і добра. Вміє доступно пояснити тему уроку. Намагається зробити усе, щоб учні справились із завданнями. Вимоглива та справедлива. Ми можемо довірити їй свої таємниці. Вона вміє залагодити будь-які конфлікти. Її терпінню немає меж. Наш клас дуже дружній - це також заслуга вчительки. Вона залюбки організовує концерти, конкурси, походи, екскурсії. Наповнює нас не тільки знаннями, а багатьма новими враженнями.
Думаю, в наших серцях назавжди залишиться люба перша вчителька.
Про першу вчительку я можу сказати багато теплих слів.
Вона дає нам глибокі знання. Терпеливо пояснює тему уроку. Вміє дати слушну пораду. Навчила бути дружніми та співчутливими. З розумінням ставиться до наших непростих витівок. Потім завжди пояснює чого не слід робити. Ніколи не забудемо концерти, конкурси, екскурсії, що вміє організувати наша вчителька.
Роки, проведені з вчителькою, запам'ятаємо назавжди.
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Мою першу вчительку звати <ім’я>.
Вона дуже гарна і добра. Вміє доступно пояснити тему уроку. Намагається зробити усе, щоб учні справились із завданнями. Вимоглива та справедлива. Ми можемо довірити їй свої таємниці. Вона вміє залагодити будь-які конфлікти. Її терпінню немає меж. Наш клас дуже дружній - це також заслуга вчительки. Вона залюбки організовує концерти, конкурси, походи, екскурсії. Наповнює нас не тільки знаннями, а багатьма новими враженнями.
Думаю, в наших серцях назавжди залишиться люба перша вчителька.
Про першу вчительку я можу сказати багато теплих слів.
Вона дає нам глибокі знання. Терпеливо пояснює тему уроку. Вміє дати слушну пораду. Навчила бути дружніми та співчутливими. З розумінням ставиться до наших непростих витівок. Потім завжди пояснює чого не слід робити. Ніколи не забудемо концерти, конкурси, екскурсії, що вміє організувати наша вчителька.
Роки, проведені з вчителькою, запам'ятаємо назавжди.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.