1 Не терши , не м`явши , не їстимеш калача. 2 Гора з горою не сходиться,а людина з людиною зійдеться. 3 Працювати не розгинаюци спини. 4 Грошей мало - не біда , як є друзів череда. 5 Щоб рибу їсти , треба в воду лізти. 6 Не краса красить , а розум. 7 Близько лікоть , та не вкусиш. 8 Не май сто кіп у полі , май друзів доволі. 9 Наука в ліс не веде , а з лісу виводить. 10 Печені голуби не летять до губи. 13 Хто знання має , той і мур зламає. 14 Без роботи день роком стає. 15 Над друга старого нема в світі нікого.
в спілкування, як зазна¬чалося, відносять також впливу однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» її поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності «слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити їх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові. Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов. До групи психологічних в впливу на людей належать на¬віювання, наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діють насамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий б впливу, як переконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, коли хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмів пов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації, поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачає логічне мислення, критичний аналіз цих сигналів. Переконання — це б впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконання впливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до інших супроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в їхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогам суспільства. Переконання не дасть належного результату, якщо його підміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш», «зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається як формальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством. Перекопувати словом ‘— це велике мистецтво, яке потребує знань психології людей, законів етики й логіки. Саме про це писав відо¬мий вчений Б лез Паскаль: «Кожний знає, що поняття потрапляють у душу двома шляхами: через розум і волю. Шлях розуму найбільш природний, оскільки не можна погоджуватися ні з чим, окрім дове¬дених істин. Проте найбільш звичним є шлях волі… Це шлях низь¬кий…, через це всі проти нього
2 Гора з горою не сходиться,а людина з людиною зійдеться.
3 Працювати не розгинаюци спини.
4 Грошей мало - не біда , як є друзів череда.
5 Щоб рибу їсти , треба в воду лізти.
6 Не краса красить , а розум.
7 Близько лікоть , та не вкусиш.
8 Не май сто кіп у полі , май друзів доволі.
9 Наука в ліс не веде , а з лісу виводить.
10 Печені голуби не летять до губи.
13 Хто знання має , той і мур зламає.
14 Без роботи день роком стає.
15 Над друга старого нема в світі нікого.