Д 1[Збираючи книжки, я почув], 2(як надворі загуркотів віз), 3(як заскрипіла наша хвіртка), 4(обізвалась радісно качка), 5(забряжчали одні й другі двері), і 6[на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна].
2 три складові частини (Г):
Г 1[Над ними зумлили комарі], 2[біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка], а 3[над усім світом протікала зоряна імла].
3 чотири складові частини (Б):
Б 1[Минули дні], і 2[не раз можна було бачити Сіроманця в ярах за висілках]: 3[він сидів і терпляче чекав], 4(доки Андрійко Лях покатається на лижах зі своїм однокласниками).
4 п’ять складових частин (А):
А 1[Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо], але 2[по тому, 3(як вони час від часу засмолювали негусті дрібці зорі) і 4(як ті зорі знову ненадовго з’являлися), Климко здогадувався], 5(що хмари біжать).
Відповідність між складними реченнями
і кількістю простих речень у них:
1 шість складових частин (Д):
Д 1[Збираючи книжки, я почув], 2(як надворі загуркотів віз), 3(як заскрипіла наша хвіртка), 4(обізвалась радісно качка), 5(забряжчали одні й другі двері), і 6[на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна].
2 три складові частини (Г):
Г 1[Над ними зумлили комарі], 2[біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка], а 3[над усім світом протікала зоряна імла].
3 чотири складові частини (Б):
Б 1[Минули дні], і 2[не раз можна було бачити Сіроманця в ярах за висілках]: 3[він сидів і терпляче чекав], 4(доки Андрійко Лях покатається на лижах зі своїм однокласниками).
4 п’ять складових частин (А):
А 1[Низькі чорні хмари, здавалося, стояли нерухомо], але 2[по тому, 3(як вони час від часу засмолювали негусті дрібці зорі) і 4(як ті зорі знову ненадовго з’являлися), Климко здогадувався], 5(що хмари біжать).
1. Варіант, у якому всі поєднання слів належать до словосполучень:
довгий хвіст, міцно спати, улітку відпочивати.
2. Варіант, у якому в усіх словосполученнях залежне слово виражене прислівником:
говорити тихо, працювати восени, рано вставати.
3. Словосполучення, у якому допущено граматичну помилку в залежному слові:
далекий путь (ж.р. – далека)
4. Речення, у якому підмет не виражений іменником:
Білим інеєм чіпляється він за дерево, гладенькою кригою вистилає собі слід по снігу.
5. Варіант, у якому в усіх словосполученнях залежне слово виражене прислівником:
говорити тихо, працювати восени, рано вставати.
6. Речення, у якому є два підмети й один присудок:
Тягнуться до сонця і квітки, і трави.