Сьогодні я ранком прокинулась та подивилась на календар, саме подивившись на календар, я зрозуміла- сьогодні моє день народження ! Я швидко побігла до кімнати моїх батьків. Від моїх радісних криків, що у мене сьогодні моє день народження, батьки прокинулись... З посмішкою і радісними за мене, що я щаслива подивились на мене та сказали, щоб я підійшла до них, щоб вони вручили мені подарунок… Я була в захваті ! Тато та Мама подарували мені на день народження новенький телефон ! Я не могла привести себе до тями, так на стільки я була в захваті від цього реального сюрпризу ! Не довго думаючи я захотіла піти з моїм новеньким телефоном на прогулянку. Я одягла свої сапожки і новеньку курточку(яку подарували мені бабуся та дідусь, трохи раніше дня мого народження, бо живуть вони далеко, а передавати поштою такі цінні речі вони не люблять), попередила батьків про те, що я піду гуляти і пішла. На дворі я зустріла своїх друзів, вони мені запропонували піти з ними на сніжну гірку(була зима), я ж звичайно погодилась і пішла з ними за компанію на гірку. Забувши, про телефон без чохла, котрий лежав у задньому кармані я з'їхала з гірки! Проїхавши гірку, я відчула, що в мене лежав телефон в кармані, та що там просто лежав, він був без чохла ! Без захисту! Я дістала телефон, від якого сьогодні зранку в мене було радості повні штанці. Подивившись на телефон, я почала плакати і думати: "От я ростяпа, не могла телефон вдома залишити ? Треба мені було його брати ?" Із слізьми я повернулась додому, зайшовши в мою квартиру, я знову подивилась на телефон і подумала: "От чому кажуть: Як маємо то не дбаємо, а загубивши або поламавши-плачемо"
