Складіть діалог між двома однокласниками, які щойно відвідали виставку атрибутів козаччини в музеї голограм. у репліках вживайте відокремлені члени речення

    1. Разом: врозтіч, нарозхват, унизу, уночі, допізна, натроє, чимдуж, декуди, напролом, відтепер, якнайкраще, щодня, аніскільки, мимохідь, насамперед, потихеньку, безперестанку.
    2. Окремо: по можливості, під гору, як слід, на жаль, таким чином, сам на сам, до лиця, по черзі, до речі, з розгону, на миить, уві сні, до сьогодні, до вподоби, за що, на вибір, без черги, по суті, до речі, без відома.
    3. Дефіс: ледве-ледве, по-сусідськи, по-людському, по-латині, хоч-не-хоч, ось-ось, десь-то, хтозна-як.

Ніщо так не зігріє восени, як обійми рідної, коханої людини. Ніякі глінтвейни не в силі побороти силу тепла, що йде від рук, а точніше від серця, рідних.

А якщо поруч нікого немає, то найкращий б позбутися осінньої депресії – твоя внутрішня сила. Як себе налаштуєш на день – таким він і буде! Відкинь внутрішні переживання за до медитації. Тоді ти начебто поглинаєш всю енергію світу і при цьому пізнаєш своє я. Думки навколо розсіюються, ти на теплому узбережжі ніжишся під променями пекучого сонця, бармен приносить тобі кокосовий коктейль і йде геть – ти сам, навколо ні душі і трепетна мелодія грає на струнах літа. В той час відпочиває не тіло, а душа! Ти прокидаєшся – і осінь здається вже не такою похмурою. Жовте листя схоже на пісок на узбережжі, небо на коктейль, а люди на барменів, бо дарують усмішки та тепло, тепло душі.