Складіть докладний план 1)Ми любимо вживати вираз «солов’їна Україна». І не задумуємося, чому останнім часом «солов’ї» співають все менше. Де наші уславлені на весь світ
співаки, музиканти? Хто не допускає до українського глядача дотепне українське
слово?
.
2)Соловей для того, щоб співати, мусить мати свою територію, свій «творчий
простір». За цей простір солов’ї чесно змагаються піснею.
.
3)Але є в природі й гайвороння. Воно сповідує іншу мораль — мораль агресії.
Метод зловісного каркання. Те каркання не замінить солов’їної пісні. Але й не
дасть соловейкові її співати. Бо в гаю, над яким тусується гайвороння, солов’ям
не до співу.
.
4)Є в природі ластівки, які своїм щебетом облагороджують природу. Але є й
нахабні горобці, які залазять у ластів’ячі гнізда і своїм агресивним
цвіріньканням змушують ластівку ліпити іншу оселю.
.
5)Між людьми — як між птахами. У кожного своя мораль. Проте птахи керуються
інстинктом, а людина — ще й розумом. І честю, якщо вона є, і совістю, якщо вона
її має.
.
6)Було б наївно заперечувати популярну музику, естрадну пісню, приїзди
гастролерів. На все своє місце і свій час. Мистецтво не терпить застою, має
оновлюватися. Проте треба стежити, щоб справжнє мистецтво не витіснялося псевдомистецьким
шумовинням.
.
7)Коли стежиш за мистецькими подіями в Україні, складається враження, що
хтось не зацікавлений, щоб люди знали справжні перлини нашої культури. Якщо
знатимуть, важче буде підсунути їм сірих гундосиків.
.
8)Звісно, час усе розставить на свої місця. Хоч дуже часто історію роблять
одні, а портрети пишуть з інших. Мабуть, кожна нація має таких
«портрето-творців», які святому ліплять роги, а чортові домальовують святого
німба. їхнє правило просте: музику замовляє той, хто платить гроші.
.
9)То ж чи варто дивуватися, що в Україні майже не виходять українські книжки?
Що мізерні тиражі українських газет? Що майже не знімаються українські фільми?
Що озлидніли бібліотеки?
.
10)Невже наша душа не сумує за українською піснею? Невже серцю не хочеться
теплоти рідного слова? Невже наш розум не потребує чистого національного повітря?
Тож дихаймо і співаймо!
одного разу прислівник розачарувався у собі.
- я такий нудний, бо ж незмінний. іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
і вирішив він піти з країни мови.
одного дня прокинулися мешканці мови, а прислівника вже й слід прохолов. спробували говорити питати одне одного. щось негарно виходить. сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). вирішили всі разом шукати.
знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. і до сих пір живуть разом щасливо.