Чому треба захищати слабших треба завжди захищати слабших, бо вони не завжди можуть себе захистити. на жаль, на світі є погані люди, які можуть образити, обдурити або навіть побити того, хто слабший за них. слабкою людиною може бути і дідусь або бабуся, і інвалід, і дитина або підліток. кривдити людей взагалі погано, а кривдити слабких людей набагато гірше, бо такі люди не можуть захиститися. тому якщо бачиш, що хтось ображає слабких, треба цьому перешкоджати. легко захистити слабшого, якщо ти сильніший за кривдника. а як же захистити слабкого, якщо кривдник не сильніший за тебе? вплутуватися в бійку з ним буде безглуздо та ризиковано. у такому випадку треба повідомити про це дорослим, щоб вони подзвонили у поліцію. робота поліцейських у тому і полягає, щоб захищати людей від злочинців і кривдників. слова «чесність», «честь» дуже походи на слово «чистота». не чи правда? не випадково чесною людиною називають того, хто не «забруднив» себе неправдою, удаванням, боягузтвом. чесна людина завжди правдива й сміливий. він дорожить дружбою, любить і поважає своїх рідних, друзів, знайомих і навіть незнайомих людей. чесна людина намагається не робити таких учинків, яких йому довелося б соромитися, які довелося б приховувати від своїх батьків і друзів. це було б удаванням, а воно привчає людину брехати й боятися, боятися бути викритим. тому по-справжньому чесна людина намагається завжди й у всім надходити так, щоб йому потім було не про що жалувати, не в чому каятися, не в чому себе дорікати. і ми, якщо хочемо вирости чесними людьми, повинні робити такі вчинки, про які можна завжди розповісти своїм друзям, щоб порадувати їх. чесна людина й сам уміє радуватися удачі своїх друзів, тому що він ніколи нікому не заздрить. якщо в когось з’явився новий велосипед, футбольний м’яч, самокат або батьки купили йому комп’ютер, це дуже добре! виходить, у дворі стане ще веселіше. а якщо цей велосипед, або м’яч, або інша річ з’явилися в тебе, теж чудово! адже тепер можна поділитися із друзями й грати разом. чесна людина поважає й цінує працю батьків, учителів, тому що сам уміє трудитися. адже справедливо, коли порядок у будинку наводять усі, хто в ньому живе, а готовити обід, ходити в магазин, робити ремонт або наряджати новорічну ялинку разом веселіше й швидше. недарма говорять «він чесний трудівник», «він чесно заробляє свій хліб». це значить, що чесна людина обов’язково повинен трудитися. тому кожний хлопчик і кожна дівчинка, якщо вони хочуть вирости чесними людьми, повинні мати в будинку свої обов’язки, наприклад забирати в дитячій кімнаті, поливати квіти. добре, якщо в когось є обов’язкові і справи, а якщо немає – нічого страшного. чесна людина – це й гарний помічник. можна мамі по господарству, можна молодшим робити уроки, можна бабусі знайти окуляри, так мало що? гарна будь-яка , зроблена вчасно, охоче й по власному бажанню звичайно, поки нам ще не довіряють найважливіших і відповідальних справ, але кожну роботу потрібно намагатися виконувати добре, чесно.
Характер будь-якої людини формується залежно від умов її індивідуального життя, а також під впливом суспільних умов. Найбільш важливу роль у формуванні характеру відіграє активна діяльність людини, спілкування і розуміння моральних цінностей. Але найважливіше у вихованні характеру — це виховання людини в дитинстві. Адже саме вплив батьків і те, як вони навчать дитину ставитися до праці, до інших людей, своїх дій і вчинків, становить основу її характеру.
Недарма кажуть: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини певною мірою й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля, нам доводить саме життя. Не менше впливає на характер людини і коло її спілкування, адже в процесі спілкування виявляються інтелектуальні, моральні та вольові якості особистості, саме у спілкуванні вони набувають певних рис і закріплюються.
Сучасні реформи, які відбуваються у нашому суспільстві, поява нових цінностей та ідеалів, зумовлених втіленням у життя ринкових відносин, створили передумови для формування зовсім нових рис характеру наших сучасників. Та й сьогодні серед чинників, які для людини мають велике життєве значення, які формують характер людини, особливе місце займає виховання у родині і колективі. І сьогодні виховання спрямовує життєві плани людини у тому чи іншому напрямку, і сьогодні саме воно створює життєві обставини і відповідне ставлення людини до дійсності, що її оточує. Разом з тим правильне виховання перешкоджає закріпленню небажаних вчинків і звичок, недоречної у суспільстві поведінки.
Не менш важливим для формування характеру є самовиховання людини. Бо як би правильно не виховували нас батьки, та без власного усвідомлення, що таке добро, а що таке зло, що гарно, а що погано, без власної оцінки своїх вчинків і звичок дитини усі старання батьків будуть марними.
На мою думку, людина сама повинна організовувати своє життя, сама повинна себе виховувати, керуючись при цьому власними і громадськими ціннісними орієнтирами. Тільки за таких умов вона стане гідним членом суспільства, отримає повагу оточуючих, буде сміливо йти по життєвому шляху і досягне неабияких висот у своїх прагненнях
Характер будь-якої людини формується залежно від умов її індивідуального життя, а також під впливом суспільних умов. Найбільш важливу роль у формуванні характеру відіграє активна діяльність людини, спілкування і розуміння моральних цінностей. Але найважливіше у вихованні характеру — це виховання людини в дитинстві. Адже саме вплив батьків і те, як вони навчать дитину ставитися до праці, до інших людей, своїх дій і вчинків, становить основу її характеру.
Недарма кажуть: посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. Кажучи іншими словами, наші вчинки, незалежно від того, гарні вони чи погані, можуть з часом перейти у звичку. А характер людини певною мірою й визначається звичками. А те, що від характеру людини залежить її доля, нам доводить саме життя. Не менше впливає на характер людини і коло її спілкування, адже в процесі спілкування виявляються інтелектуальні, моральні та вольові якості особистості, саме у спілкуванні вони набувають певних рис і закріплюються.
Сучасні реформи, які відбуваються у нашому суспільстві, поява нових цінностей та ідеалів, зумовлених втіленням у життя ринкових відносин, створили передумови для формування зовсім нових рис характеру наших сучасників. Та й сьогодні серед чинників, які для людини мають велике життєве значення, які формують характер людини, особливе місце займає виховання у родині і колективі. І сьогодні виховання спрямовує життєві плани людини у тому чи іншому напрямку, і сьогодні саме воно створює життєві обставини і відповідне ставлення людини до дійсності, що її оточує. Разом з тим правильне виховання перешкоджає закріпленню небажаних вчинків і звичок, недоречної у суспільстві поведінки.
Не менш важливим для формування характеру є самовиховання людини. Бо як би правильно не виховували нас батьки, та без власного усвідомлення, що таке добро, а що таке зло, що гарно, а що погано, без власної оцінки своїх вчинків і звичок дитини усі старання батьків будуть марними.
На мою думку, людина сама повинна організовувати своє життя, сама повинна себе виховувати, керуючись при цьому власними і громадськими ціннісними орієнтирами. Тільки за таких умов вона стане гідним членом суспільства, отримає повагу оточуючих, буде сміливо йти по життєвому шляху і досягне неабияких висот у своїх прагненнях