Діалог на тему «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…» пропоную скласти так: - Привіт, Марусю! Ви зустріли вчора твою старшу сестру? - Привіт, Галю. Так, зустріли. Хоч їй і добре живеться з чоловіком в іншому місті, вона всеодно сумує за матусею. - Мені здається, це у всіх так. Адже мама - найрідніша людина в світі. - І де б ти не був, рідна домівка там, де живе твоя мама. - Так. Важко і матусі без своєї дитини. Але вона ніколи в цьому не признається. І куда б дитина не йшла, мати завжди чекатиме на неї. - Не дарма є вислів: . «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…». - Згодна. Любов до матері відома кожній людині. Іноді без неї стає так тоскно... - Щаслива була тебе побачити. Дякую за приємну розмову та можливість подумати над важливими темами людського життя. Вибач, я маю бігти. - І тобі дякую. Успіхів!
1) У густому-прегустому лісі, де майже ніколи не появлялися люди, жило поміж корінням дерев плем’я дерев’яних чоловічків. 2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів 3) Я закінчив церковно-парафіальну школу 4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота 5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир 6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням! 7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви… 8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел 9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта. 10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту
- Привіт, Марусю! Ви зустріли вчора твою старшу сестру?
- Привіт, Галю. Так, зустріли. Хоч їй і добре живеться з чоловіком в іншому місті, вона всеодно сумує за матусею.
- Мені здається, це у всіх так. Адже мама - найрідніша людина в світі.
- І де б ти не був, рідна домівка там, де живе твоя мама.
- Так. Важко і матусі без своєї дитини. Але вона ніколи в цьому не признається. І куда б дитина не йшла, мати завжди чекатиме на неї.
- Не дарма є вислів: . «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…».
- Згодна. Любов до матері відома кожній людині. Іноді без неї стає так тоскно...
- Щаслива була тебе побачити. Дякую за приємну розмову та можливість подумати над важливими темами людського життя. Вибач, я маю бігти.
- І тобі дякую. Успіхів!
2) Собака Шарко весь чорний, ноги ж унизу білі, ніби взуті у фетрові сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів
3) Я закінчив церковно-парафіальну школу
4) Навесні, коли з купин витикаються світло-зелені гривки молоденької осоки, сторож мисливської бази Мартин Скряга бере корзину й чимчикує до болота
5) Панував тоді в нашому славному золотоверхому Києві князь Володимир
6) Ліс був такий гарний, навіть зимою не здавався смутним, бо проміж чорноліссям було там чимало й сосон, а вони завжди веселять око тим вічнозеленим убранням!
7)На Запорозькій Січі збиралося багато культурно/освічених людей, серед яких були вихованці Києво-Могилянської академії випускники братських шкіл там були свої літописці бандуристи поети художники лікарі інженери архітектори запорожці будували на Січі церкви…
8)Славнозвісною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морських чайок це плоскодонне однощоглове дерев’яне судно, зроблене з вербової чи липової колоди до якого кріпилося 20—40 весел
9)І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта.
10) Пили водицю чисту, славили березу густолисту