Складіть невеликий нарис (7-9 речень) у художньому стилі на тему " весна невпевненими кроками ступає по землі ", використовуйте безсполучникове складне речення.
Жили собі букви, які любили дуже часто гратися. Але були такі букви які все по різному робили. Зараз ми про це дізнаємося...
Жила собі буква "а" та вона була не проста, вона любила хизуватися. Бо вона найперша, з неї можна зробити стільки слів. Тому вона багато чого уміє робити. Потім буква "б" вона тільки й робе що зі всіма борется. Вона б хотіла бути на першому місті, але його зпняла її соперниця. Далі в нас буква "в". На цю букву багато слів. А найчастіше імен. То Влад то Вікторія то Вася і т.д. А що в нас далі?! Буква "г". Вона не любить бути в центрі уваги, тому її мало використовують. Буква "ґ" вона тільки і робе що весь час говоре "ґанок". Буква "д" що ж вона робить?! Дудчить, від неї покоя не має. А далі в нас історія про букви. Якось "а" зібралась на побачення, вже почала краситися, и тут буква "б" починає все робити але щоб вона не пішла на побачення.
- Що ти робиш? - пмтає буква" б"
- Ти що не бачиш, сліпа чи що?! Крашуся.
- А коли в тебе побачення? - спросила буква "б", щоб дістати букву "а"
- Та скоро вже за мною прийдуть. А що?
- Та нічого. А зі с ким? - ще раз спросила "б".
- З буквою "ґ".
І потім "б" почала заздрити їй. І хотіла зіпсувати побачення. І вона нічого не подумайши вирішила підійти до букви "в".
- Буквочко "в" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Мені потрібна твоя
- Я питаю що сталося?!
- Мені треба зіпрусати побачення зі буквую "а" та "ґ". - трусливо сказала "б".
- Ну що я тобі можу сказати?! Ні-чо-го. Я не люблю брезати. Та що підійди краще до "г". Та не заважац мені.
Швидко, та худко побігла буква "б", що через хвилину її навіть не було чутно.
- Буквочка "г" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Я хочу зіпсувати побачення зі "а" и "ґ". І мені потрібна твоя
- Ну слухай піди та і скажи букві "а" а можна я піду з вами. Та і причеши себе. І будь собою. Та може ти йому сподобаєшься.
Буква "б" така радісна коли почула що вона придумала план. Але тут як тут буква "д" вмішалася.
- Я трошки підслухала твою розповідь про те що ти хочешь зіпсувати побачення. Че правда?!
- Нууу... Так.
- Не бійся, буква "а" мене теж бісе. Тому я тобі до
- А чим?
- Нууу... ... Зіпсую їй прическу иа макіяж.
- Ооо, чудово.
Ну ось буква "б" та "а" і зібралися на побачення і як заказал буква "д" вона нібито випадково. І буква "б" сама пішла гуляти с буквою "ґ". Але сказала що буква "а" предала його, та вона нібито гуляє з іншим. Якось ввн нібито повірив. И буква "б" прихищала його та говорила:
- Нічого ще найдешь таку.
И тут він сказав:
- А давай ти покищо будеш моїм другом а може пізніше ми будемо парою.
- Добре, чудово.
Так як буква "а" була весь час дуже погана, та всих обзивала. Їй цей приклад на завжди лишиться.
Українська хата в процесі свого розвитку пройшла шлях від приземкуватої землянки до чепурної оселі з білими стінами, вишневими садками, рушниками, мальованими коминами і запахом рути-м'яти на долівці.
Внутрішнє убранство українського житла мало свої особливості.
Головною спорудою в хаті була піч. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут, де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям.
У багатьох селах сволоки, стелю, піч розписували орнаментом.
За станом печі оцінювали господиню. У народі казали: яка піч— така і господиня, не змащена в хаті піч— все одно що не вмита дівчина.
Жили собі букви, які любили дуже часто гратися. Але були такі букви які все по різному робили. Зараз ми про це дізнаємося...
Жила собі буква "а" та вона була не проста, вона любила хизуватися. Бо вона найперша, з неї можна зробити стільки слів. Тому вона багато чого уміє робити. Потім буква "б" вона тільки й робе що зі всіма борется. Вона б хотіла бути на першому місті, але його зпняла її соперниця. Далі в нас буква "в". На цю букву багато слів. А найчастіше імен. То Влад то Вікторія то Вася і т.д. А що в нас далі?! Буква "г". Вона не любить бути в центрі уваги, тому її мало використовують. Буква "ґ" вона тільки і робе що весь час говоре "ґанок". Буква "д" що ж вона робить?! Дудчить, від неї покоя не має. А далі в нас історія про букви. Якось "а" зібралась на побачення, вже почала краситися, и тут буква "б" починає все робити але щоб вона не пішла на побачення.
- Що ти робиш? - пмтає буква" б"
- Ти що не бачиш, сліпа чи що?! Крашуся.
- А коли в тебе побачення? - спросила буква "б", щоб дістати букву "а"
- Та скоро вже за мною прийдуть. А що?
- Та нічого. А зі с ким? - ще раз спросила "б".
- З буквою "ґ".
І потім "б" почала заздрити їй. І хотіла зіпсувати побачення. І вона нічого не подумайши вирішила підійти до букви "в".
- Буквочко "в" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Мені потрібна твоя
- Я питаю що сталося?!
- Мені треба зіпрусати побачення зі буквую "а" та "ґ". - трусливо сказала "б".
- Ну що я тобі можу сказати?! Ні-чо-го. Я не люблю брезати. Та що підійди краще до "г". Та не заважац мені.
Швидко, та худко побігла буква "б", що через хвилину її навіть не було чутно.
- Буквочка "г" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Я хочу зіпсувати побачення зі "а" и "ґ". І мені потрібна твоя
- Ну слухай піди та і скажи букві "а" а можна я піду з вами. Та і причеши себе. І будь собою. Та може ти йому сподобаєшься.
Буква "б" така радісна коли почула що вона придумала план. Але тут як тут буква "д" вмішалася.
- Я трошки підслухала твою розповідь про те що ти хочешь зіпсувати побачення. Че правда?!
- Нууу... Так.
- Не бійся, буква "а" мене теж бісе. Тому я тобі до
- А чим?
- Нууу... ... Зіпсую їй прическу иа макіяж.
- Ооо, чудово.
Ну ось буква "б" та "а" і зібралися на побачення і як заказал буква "д" вона нібито випадково. І буква "б" сама пішла гуляти с буквою "ґ". Але сказала що буква "а" предала його, та вона нібито гуляє з іншим. Якось ввн нібито повірив. И буква "б" прихищала його та говорила:
- Нічого ще найдешь таку.
И тут він сказав:
- А давай ти покищо будеш моїм другом а може пізніше ми будемо парою.
- Добре, чудово.
Так як буква "а" була весь час дуже погана, та всих обзивала. Їй цей приклад на завжди лишиться.
Українська хата в процесі свого розвитку пройшла шлях від приземкуватої землянки до чепурної оселі з білими стінами, вишневими садками, рушниками, мальованими коминами і запахом рути-м'яти на долівці.
Внутрішнє убранство українського житла мало свої особливості.
Головною спорудою в хаті була піч. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут, де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям.
У багатьох селах сволоки, стелю, піч розписували орнаментом.
За станом печі оцінювали господиню. У народі казали: яка піч— така і господиня, не змащена в хаті піч— все одно що не вмита дівчина.